Чорноколюча змія цейлонська
Чорноколюча змія цейлонська (Haplocercus ceylonensis) — єдиний представник роду неотруйних змій Чорноколюча змія родини Вужеві. Інша назва «пліснявна змія».
? Чорноколюча змія цейлонська | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Aspidura carinata | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Опис
Загальна довжина досягає 48—50 см. Голова довга, дещо пласка. Морда широка, округла та довга. Ніздрі знаходяться на кінчику морди. Очі середнього розміру з круглими зіницями. Тулуб стрункий, маленький, циліндричний. Хвіст куций, займає 1/7 частину тіла. луска по середині кілевата, кілі мають вигляд колючок
Спина має малиново—коричневе забарвлення з чорною лінією на хребті, де знаходяться кілі-«колючки». Звідси походить назва цієї змії. Передня частина тулуба може бути жовтою. Збоку є низка чорних плям. Шия темно—коричнева. Задня частина тулуба може бути помаранчевого або світло—червоного кольору. Черево біле або жовтувате.
Спосіб життя
Полюбляє вологі ґрунти, замулені стоки, гірські ліси. плантації. Зустрічається на висоті 1200 м над рівнем моря. Вдень ховається у землі, де риє ходи, або у купі гнилого листя. активна вночі або у сутінках. Харчується земляними хробаками.
Це яйцеживородна змія. Самиця у серпні—листопаді народжує 2—5 дитинчат завдовжки 15 см.
Розповсюдження
Це ендемік о.Шрі-Ланка.
Джерела
- Taylor, Edward H. 1953. Report on a collection of Ceylonese serpents. Univ. Kansas Sci. Bull. 35 (14): 1615–1624
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.