Чорноминський палац
Палац графів Чарномських у селі Чорномин Піщанського району Вінницької області. Дуже схожий на Білий дім у Вашингтоні. Пам'ятка архітектури, включена до Державного реєстру національного культурного надбання.
Чорноминський палац | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
48°13′08″ пн. ш. 29°00′43″ сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Місто | с. Чорномин | |||
Розташування | Піщанський район, Вінницька область | |||
Тип | палац | |||
Тип будівлі | палац | |||
Стиль | класицизм | |||
Автор проєкту | невідомий | |||
Будівельник | Боффо Франц Карлович | |||
Архітектор | Франческо Боффо | |||
Будівництво | 1810 —1820 роки | |||
Основні дати: 1810—1820 | ||||
Будівлі: | ||||
Стан | потребує реставрації | |||
Чорноминський палац Чорноминський палац (Україна) | ||||
Медіафайли у Вікісховищі |
Красень-палац був зведений у 1810—1820 роках Миколаєм Чарномським. Керував будівельними роботами Франческо Боффо, серед творінь якого — палац графа Воронцова в Одесі. У 1890-х роках до палацу було прибудовано нову частину, що значно змінило архітектурну композицію. У 1916 році садибу відвідав визначний польський письменник Ярослав Івашкевич. Він згадував у своїх нотатках про чудовий каретний сарай, який справив на нього найбільше враження. В ньому знаходилось безліч екіпажів: карети, американські коляски, колимаги і чудові брички — справжній каретний музей. На жаль, він не зберігся до наших днів.
Старий палац у стилі пізнього класицизму, цегляний, прямокутний в плані. На північному фасаді — напівциркулярний ризаліт з восьмиколонним портиком іонічного ордену на високому цоколі. На парковому фасаді — шестиколонний портик іонічного ордену. Планування головної будівлі анфіладне з центрально розташованим залом. Воно було значно змінено під час пристосування будівлі під школу. Збереглося оздоблення ліпненням, яке відноситься переважно до кінця XIX століття — часу реконструкції палацу, лише частково простежується первинне оздоблення.
Нова частина палацу у формах неоренесансу. У плані — витягнутий прямокутник, поєднаний переходом зі старою будівлею. Планування коридорне. Обидві будівлі двоповерхові.
Деякі назви цього палацу: «Палац з двадцятидоларової банкноти», «Вінець розбитого кохання».
Нині палац використовується як сільська школа, а службовий флігель — як місцева лікарню.