Ярослав Івашкевич

Дитинство провів у Єлисаветграді, у родині своїх родичів Шимановських.

З 1909 року мешкав у Києві, навчався у 4-й гімназії.

1912–1918 роки навчався в Київському університеті (юридичний факультет) та консерваторії.

1918 року назавжди виїхав на історичну батьківщину.

Один із засновників літературної групи «Скамандр» (пол. Skamander). Автор поетичної збірки «Діонісій» (1922), роману «Честь і слава» (1956—1965), п'єси «Відбудова Блєндомиру» (1951), повістей «Панночка з Вілька», «Мати Йоанна від ангелів», «Дівчина і голуби». Перекладач поезій Т. Шевченка, М. Рильського.

Після тривалої перерви відвідав Україну в 1958, 1964, 1974 та 1977 роках.

Добре володів українською мовою. Я. Івашкевич: «У Києві вперше я слухав „Валькірію“ Вагнера в Київському оперному театрі восени 1912 року ми були на київському концерті Артура Рубінштейна. Таким чином, цей куточок української землі, цей таємничий сад прилучили мене до світу раніше від мене далекого — музики Вагнера» («Сади», 1974).

Для творів Івашкевича характерні мотиви жорстокої любові і самотності. У 1930-ті роки творчість письменника досягає зрілості. Він публікує декілька нових поетичних збірок, пробує свої сили в драматургії. У його поезії в основному переважає тон тривоги і занепокоєння, Івашкевич прагне створити у своїх творах атмосферу «містифікованої повсякденності». У цих творах оформився сам стиль письменника, визначальними рисами якого стали чуттєве, пластичне зображення, ліричність оповідання.

• 1920 — Зенобія. Пальміра (повість)
• 1924 — Місяць сходить (повість)
• 1952–1956 — Честь і слава (епопея у 3 томах)
• 1976 — Заруддя (історична повість)

• Сади (повість)
• Подорож по Україні (незавершений твір; збереглися розділи «Вступ», «Дашів», «Верхівня»; планувалися розділи «Кальник», «Іллінці», «Ставище», «Гайворон»)

Батько — Болеслав Івашкевич, бухгалтер на цукроварні в с. Кальник († 1902).

Троє сестер і брат.

Родина мешкала у Києві неподалік від костелу, на Кузнечній вулиці (тепер — вулиця Антоновича).

• Віталій Абліцов. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. Київ: КИТ, 2007. — 436 с.
• Г. Д. Вервес. Івашкевич Ярослав // Українська літературна енциклопедія. Київ: Українська радянська енциклопедія, 1990, т. 2, с. 295.

• Івашкевич Я. Злет. Вибрані твори. — К: Видавнича група «Сучасність», 2007. — 384 с.

(Містить твори: «Злет» Переклад І. Пізнюк, «Мати Йоанна від ангелів» Пер. Д. Матіяш, «Березина» Пер. Ю. Прохасько, «Панни з Вілька» Пер. Х. Чушак, «Гайденрайх» Пер. І. Пізнюк, Л. Пізнюк, «Тано» Пер. О. Галета, «Битва на рівнині Седжмур» Пер. О. Сливинський, «Serenite» Пер. Н. Сняданко.)

• Івашкевич Ярослав // Шевченківська енциклопедія: У 6-ти т. — Т.3: І—Л : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2013. — С. 62-63.
• Івашкевич Ярослав // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — А — К. — С. 673. — ISBN 966-692-578-8.
• Івашкевич Ярослав // Українська музична енциклопедія. Т. 2: [Е – К] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 187.

• «В Україні я дозрів як письменник». Так писав про свою першу батьківщину поляк Ярослав Івашкевич
• Івашкевич Ярослав. Біографія
• Сухомлинов О. Ярослав Івашкевич: митець народжений Україною // Київські полоністичні студії. Gente Ruthenus Natione Polonus. — Том Х. — Київ, 2008. — С. 179—187. (укр.)
• Спогади Ярослава Івашкевича про літо 1914 року у містечку Ставище Таращанського повіту.
• Г. Д. Вервес, Б. Бакула. Івашкевич Ярослав // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [вебсайт] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011.