Чулимський район

Чулимський район — муніципальне утворення в Новосибірської області.

Чулимський район
Чулымский район
Герб Чулимського району Прапор Чулимського району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Новосибірська область
Код ЗКАТУ: 50 259
Утворений: в 1925 році
Населення: 22 634 чоловік
Площа: 8 559 км²
Густота населення: 2,64 осіб/км²
Телефонний код: 7-38350
Населені пункти, округи та поселення
Адміністративний центр: місто Чулим
Влада
Вебсторінка: http://www.adm-chulim.ru
Голова місцевої думи: Артеменко Олександр Іванович

Адміністративний центр — місто Чулим.

Географія

Район розташований в центрі Новосибірській області, в Барабинській низовині. Межує з Убінським, Каргатським, Кочковським, Ординським, Коченевським і Коливанським районами Новосибірської області.

Територія району за даними на 2008 рік — 855,9 тис. га, у тому числі сільгоспугіддя — 368,3 тис. га (43% всієї площі) [1], лісом зайнято 249,5 тис. га (в основному в північній частині району). Рельєф рівнинний, спокійний. Середня температура січня -18,6 °C, липня +18,2 °C. Річна кількість атмосферних опадів - 380 мм. По території району пролягає мережу малих річок, найбільша з них річка Чулим, є безліч озер, найбільше оз. Іткуль (16,1 км²). На території району є запаси глини, придатної для виготовлення будівельної цегли, обширні родовища торфу і сапропелі, є мінеральні води.

Історія

Район утворений в 1925 році в складі Новосибірського округу Сибірського краю (колишній Каінський повіт), з 1930 у складі Західно-Сибірського краю. В 1937 році район був включений до складу новоутвореної Новосибірської області.

Економіка

В даний час в районі діє три промислових переробних підприємства — це ВАТ маслосиркомбінат «Чулимський», ТОВ «Маслопром», ТОВ МПО «Фоменське». По території району, із заходу на схід проходять Західно-Сибірська залізниця, федеральна автодорога «Байкал» з твердим покриттям, нафто- і газопровід.

Сільськогосподарським виробництвом займаються 14 сільськогосподарських організацій різних форм власності, 19 фермерських господарств. У сільському господарстві зайнято 33,8% усіх працюючих. Основна спеціалізація сільськогосподарських підприємств — тваринництво і рослинництво. В 2006 році в рамках пріоритетного національного проекту «Розвиток АПК» селянсько-фермерським і особистих підсобних господарств населення було видано 48 кредитів на загальну суму 6,5 млн рублів.

Населення
Чисельність населення
2002[2]2009[3]2010[4]2011[4]2012[5]2013[6]2014[7]
26 763↘25 968↘25 781↘23 854↘23 450↘23 116↘22 866
2015[8]2016[9]2017[10]2018[11]2019[12]
↘22 634↘22 457↘22 201↘21 899↘21 540

Примітки
  1. База даних показників муніципальних утворень Новосибірської області. Федеральна служба державної статистики. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 5 листопада 2009.
  2. Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
  3. Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014.
  4. Новосибирская область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2009-2016 годов
  5. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  6. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  7. Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  8. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  9. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  10. (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  11. Численность населения по муниципальным образованиям Новосибирской области на 1 января 2018 года и в среднем за 2017 год. Территориальный орган Федеральной службы государственной статистики по Новосибирской области. Архів оригіналу за 27 жовтня 2018. Процитовано 23 березня 2018.
  12. Численность населения по муниципальным образованиям Новосибирской области на 1 января 2019 года и в среднем за 2018 год. Территориальный орган Федеральной службы государственной статистики по Новосибирской области. Архів оригіналу за 7 серпня 2019. Процитовано 7 серпня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.