Чурикова Інна Михайлівна

Чурикова Інна Михайлівна
Чурикова Инна Михайловна
	Премія «Кришталева Турандот» (2011)
	Премія «Кришталева Турандот» (2011)
Народилася	5 жовтня 1943 (78 років); Белебей, Белебеївський район, Башкирська АРСР, СРСР
Громадянство	СРСР → Росія
Діяльність	актриса театру і кіно
Alma mater	Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна
Заклад	Ленком
Роки діяльності	з 1960 року
Чоловік	кінорежисер Гліб Панфілов
Діти	син Іван Панфілов, юрист-міжнародник
IMDb	ID 0161500
	Нагороди та премії
	Орден Мистецтв та літератури
	lenkom.ru/actors/profile/1;
	Чурикова Інна Михайлівна у Вікісховищі

Чурикова Інна Михайлівна (5 жовтня 1943) — радянська, російська актриса театру і кіно. Лауреат премії Ленінського комсомолу (1976). Заслужена артистка РРФСР (1977). Народна артистка РРФСР (1985). Народна артистка СРСР (1991). Лауреат Державної премії Росії (1996). Кавалер ордена «За заслуги перед Вітчизною» IV (1997) та ІІІ ступеня (2007). Офіцер Ордена мистецтв і літератури Франції (2010).

Біографія

У 1965—1968 рр. працювала у Московському ТЮГу.

Провідна актриса театру «Ленком» (працює з 1975 року)..

В кіно знімається з 1960 р. (фільми «Морозко», «У вогні броду немає», «Початок», «Прошу слова» та ін.).

Лауреат ряду російських і міжнародних фестивалів і кінопремій (Міжнародний кінофестиваль у Локарно, ФІПРЕССІ, «Ніка», «Золотий орел», «Кінотавр», «Берлінський міжнародний кінофестиваль» (Срібний ведмідь найкращій акторці 1984), «Золотий Витязь», «ТЕФІ»; театральні премії «Золотая маска», «Кришталева Турандот» і «Зірка театрала», «Міжнародна премія імені К. С. Станіславського» тощо)[1].

Член Російської академії кінематографічних мистецтв «Ніка». Академік Національної академії кінематографічних мистецтв і наук Росії[2].

«Хмари над Борськом» (1960, Райка)
«Я крокую по Москві» (1963, дівчина на конкурсі, яка виграла півня в клітці)
«Морозко» (1964, Марфушка)
«Тридцять три» (1965, Розочка Любашкіна)
«Невловимі месники» (1966, Білокура Жазі)
«Старша сестра» (1966, Неллі)
«У вогні броду немає» (1967, Таня Тьоткіна)
«Початок» (1970, Парасковія Іванівна (Паша) Строганова, ткаля і актриса)
«Той самий Мюнхгаузен» (1979, Якобіна Мюнхгаузен)
«Тема» (1979, Саша Ніколаєва)
«Валентина» (1981, Анна Василівна Хороших, буфетниця)
«Васса» (1982, Васса Желєзнова) — лауреат Державної премії РРФСР імені братів Васильєвих (1985)
«Мертві душі» (1984, дама приємна в усіх відношеннях)
«Кур'єр» (1986, Лідія Олексіївна Мірошникова, мати Івана)
«Мати» (1989, Ніловна)
«Плащ Казанови» (1993, Хлоя, мистецтвознавець)

Подружжя: актриса Інна Чурикова і режисер Гліб Панфілов (03.05.2011)

Грала в українських кінокартинах:

«Парасолька для наречених» (1986, Віра (роль Nijolė Oželytė)
«Романови. Вінценосна сім'я» (2000, Олександра Федорівна (роль Лінди Беллінгхам)
«Збережи моє мовлення назавжди» (2015, документально-ігровий фільм; голос Надії Мандельштам) тощо.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.