Чурикова Інна Михайлівна
Чурикова Інна Михайлівна (5 жовтня 1943) — радянська, російська актриса театру і кіно. Лауреат премії Ленінського комсомолу (1976). Заслужена артистка РРФСР (1977). Народна артистка РРФСР (1985). Народна артистка СРСР (1991). Лауреат Державної премії Росії (1996). Кавалер ордена «За заслуги перед Вітчизною» IV (1997) та ІІІ ступеня (2007). Офіцер Ордена мистецтв і літератури Франції (2010).
Чурикова Інна Михайлівна | ||||
---|---|---|---|---|
Чурикова Инна Михайловна | ||||
| ||||
Премія «Кришталева Турандот» (2011) | ||||
Народилася |
5 жовтня 1943 (78 років) Белебей, Белебеївський район, Башкирська АРСР, СРСР | |||
Громадянство | СРСР → Росія | |||
Діяльність | актриса театру і кіно | |||
Alma mater | Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна | |||
Заклад | Ленком | |||
Роки діяльності | з 1960 року | |||
Чоловік | кінорежисер Гліб Панфілов | |||
Діти | син Іван Панфілов, юрист-міжнародник | |||
IMDb | ID 0161500 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Чурикова Інна Михайлівна у Вікісховищі |
Біографія
Закінчила Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна (1965).
У 1965—1968 рр. працювала у Московському ТЮГу.
Провідна актриса театру «Ленком» (працює з 1975 року)..
В кіно знімається з 1960 р. (фільми «Морозко», «У вогні броду немає», «Початок», «Прошу слова» та ін.).
Лауреат ряду російських і міжнародних фестивалів і кінопремій (Міжнародний кінофестиваль у Локарно, ФІПРЕССІ, «Ніка», «Золотий орел», «Кінотавр», «Берлінський міжнародний кінофестиваль» (Срібний ведмідь найкращій акторці 1984), «Золотий Витязь», «ТЕФІ»; театральні премії «Золотая маска», «Кришталева Турандот» і «Зірка театрала», «Міжнародна премія імені К. С. Станіславського» тощо)[1].
Член Російської академії кінематографічних мистецтв «Ніка». Академік Національної академії кінематографічних мистецтв і наук Росії[2].
Фільмографія
Ролі в кіно
- «Хмари над Борськом» (1960, Райка)
- «Я крокую по Москві» (1963, дівчина на конкурсі, яка виграла півня в клітці)
- «Морозко» (1964, Марфушка)
- «Тридцять три» (1965, Розочка Любашкіна)
- «Невловимі месники» (1966, Білокура Жазі)
- «Старша сестра» (1966, Неллі)
- «У вогні броду немає» (1967, Таня Тьоткіна)
- «Початок» (1970, Парасковія Іванівна (Паша) Строганова, ткаля і актриса)
- «Той самий Мюнхгаузен» (1979, Якобіна Мюнхгаузен)
- «Тема» (1979, Саша Ніколаєва)
- «Валентина» (1981, Анна Василівна Хороших, буфетниця)
- «Васса» (1982, Васса Желєзнова) — лауреат Державної премії РРФСР імені братів Васильєвих (1985)
- «Мертві душі» (1984, дама приємна в усіх відношеннях)
- «Кур'єр» (1986, Лідія Олексіївна Мірошникова, мати Івана)
- «Мати» (1989, Ніловна)
- «Плащ Казанови» (1993, Хлоя, мистецтвознавець)
- «Рік собаки» (1994, Вера Морозова)
- «Курочка Ряба» (1994, Ася Клячина)
- «Ширлі-Мирлі» (1995, Парасковія Олексіївна Кролікова, тітка-мама)
- «Ідіот» (2002, телесеріал; генеральша Лізавета Прокопівна Єпанчіна)
- «Благословіть жінку» (2003, Куніна)
- «Московська сага» (2004, телесеріал; Мері Градова)
- «У колі першому» (2006, телесеріал; Наталя Павлівна, дружина Герасимовича)
- «Карнавальна ніч 2, або 50 років потому» (2007, лікар-стоматолог)
- «Без вини винуваті» (2008, Кручинина Олена Іванівна, відома актриса)
- «Таємниці палацових переворотів». Фільм 7 «Віват, Ганна!» (2008, Анна Іванівна)
- «Стомлені сонцем 2: Цитадель» (2011, стара)
- «Країна ОЗ» (2015, мати Диванних воїнів) та ін.
Грала в українських кінокартинах:
- «Військово-польовий роман» (1983, удостоєна за роль Віри Приза Міжнародного кінофестивалю в Берліні) — Срібний ведмідь найкращій акторці 1984
- «Ребро Адама» (1990).
Озвучування
- «Парасолька для наречених» (1986, Віра (роль Nijolė Oželytė)
- «Романови. Вінценосна сім'я» (2000, Олександра Федорівна (роль Лінди Беллінгхам)
- «Збережи моє мовлення назавжди» (2015, документально-ігровий фільм; голос Надії Мандельштам) тощо.
Примітки
- Инна Чурикова // Имена // Энциклопедия отечественного кино (рос.). Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 2 листопада 2016.
- Cписок членов Национальной Академии кинематографических искусств и наук России (рос.)
Література
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.489—490;
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.856;
- УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.1502.