Чурсіна Людмила Олексіївна
Чурсіна Людмила Олексіївна (* 20 липня 1941, Душанбе, Таджицька РСР) — радянська і російська акторка. Народна артистка СРСР (1981).
Чурсіна Людмила Олексіївна | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася |
20 липня 1941[1] (80 років) Душанбе, Таджицька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР | |||
Громадянство |
СРСР Росія | |||
Діяльність | акторка | |||
Alma mater | Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1963) | |||
Заклад | Державний академічний театр імені Є. Вахтангова, Ленфільм, Александринський театр і Центральний академічний театр Російської арміїd | |||
Роки діяльності | з 1961 — тепер. час | |||
У шлюбі з | Фетін Володимир Олександровичd і Igor Yurievich Andropovd | |||
IMDb | nm0161524 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Чурсіна Людмила Олексіївна у Вікісховищі |
Життєпис
Закінчила Театральне училище ім. Б. Щукіна в Москві (1963). Працювала у Театрі ім. Є. Вахтангова (1963—1965). З 1974 р. — в Ленінградському театрі ім. О. С. Пушкіна, а з 1984 — у театрі Радянської Армії.
Знімається у кіно з 1961 р. (Дарина в «Донській повісті», Віринея у «Віринеї», Анфіса в «Угрюм-ріка», Ярова в «Любові Яровій» та ін.). Грала в українських фільмах:
- «Погоня» (1966, епіз.),
- «Туманність Андромеди» (1967, зорельотниця),
- «Олеся» (1971, Олеся),
- «Сутичка» (1972),
- «У Криму не завжди літо» (1987, Розалія Землячка).
Політична позиція
11 березня 2014 року підтримала Російську агресію в Криму, підписавши колективне звернення до російської громадськості «Діячі культури Росії — на підтримку позиції Президента по Україні та Криму»[2]. Фігурант бази даних центру «Миротворець» як особа, що становить загрозу національній безпеці України і міжнародному правопорядку[3]. Включена до Переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України.
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Главком(рос.)
- Чурсіна Людмила Олексіївна // Центр «Миротворець»
Література
- Актеры советского кино. Вып. 7-й. М., 1971. — С.226—241;
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.490;
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.856.