Чуєш, брате мій (Журавлі)
«Журавлі́» («Чу́єш, бра́те мій», «Ви́диш, бра́те мій») — стрілецька пісня на вірш Богдана Лепкого «Журавлі», яку вважають народною. Музику до пісні написав Левко Лепкий.
«Чуєш, брате мій» | ||||
---|---|---|---|---|
Пісня | ||||
Жанр | стрілецька | |||
Мова | українська | |||
Автор слів | Богдан Лепкий | |||
Композитор | Левко Лепкий | |||
|
Історія
Поезія Богдана Лепкого написана у Кракові 1910 року. Ось що розповідає про це сам автор:
|
Журавлі асоціювалися з польськими повстанцями, що піднялися на боротьбу проти іноземного гніту в листопаді 1830 року, а також із знедоленими українцями, що мусили покидати рідний край.
Поезія «Видиш, брате мій» вперше надрукована в жовтні 1912 року у львівському літературно-мистецькому часописі «Неділя». А вже 1915 року у Відні Богдан Лепкий видав збірочку творів, присвячених українським січовим стрільцям, де на с. 11 вміщено текст і мелодію пісні «Видиш, брате мій», а під піснею малюнок з убитим стрільцем. Вже у цій збірці в одних випадках січові стрільці співають цю пісню над убитим своїм товаришем «Видиш, брате мій», в інших — «Чуєш, брате мій».
Обробку пісні здійснили кілька композиторів, зокрема Олександр Кошиць та Кирило Стеценко.
Український письменник Юрій Смолич у романі «Реве та стогне Дніпр широкий» згадує, як у 1917 році в Києві пісню «Журавлі» співали в «концентраційному таборі за колючим дротом»,
|
Текст пісні
Видиш, брате мій,
Товаришу мій,
Відлітають сірим шнурком
Журавлі у вирій.
- Приспів
Кличуть: кру-кру-кру,
В чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилонька зітру,
Крилонька зітру.
Мерехтить в очах
Безконечний шлях,
Гине, гине в синіх хмарах
Слід по журавлях.
- Приспів
Чути: кру-кру-кру,
В чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилонька зітру,
Крилонька зітру.
Ще не вмерла Україна. Співанник з великих днїв / Впорядкував і рисунками прикрасив Б. Лепкий. Відень : Українська Культурна Рада, 1916. 65 с.
Виконавці
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Журавлі (Чуєш, брате мій...) на YouTube Хор імені Григорія Верьовки // Відеоканал Bronisliva. — 2013. — 18 вересня. | |
Журавлі (Чуєш, брате мій...) на YouTube Борис Гмиря // Відеоканал Bronisliva. — 2013. — 6 вересня. | |
Журавлі (Чуєш, брате мій...) на YouTube Квітка Цісик // Відеоканал intersat1000. — 2011. — 23 вересня. | |
Журавлі (Чуєш, брате мій...) на YouTube Василь Жданкін // Відеоканал Zakharii. — 2013. — 19 січня. | |
Журавлі (Чуєш, брате мій...) на YouTube Тріо бандуристок «Дивоструни» // Відеоканал Андрія Красоткіна. — 2010. — 6 січня. | |
Журавлі (Чуєш, брате мій...) на YouTube Володимир Вермінський // Відеоканал abcsite. — 2009. — 3 квітня. | |
Чуєш, брате мій? на YouTube Дмитро Гнатюк // відеоканал Михайла Матусовського. — 2016. — 4 травня. |
Пісня перекладена різними мовами, її виконували і виконують розмаїті хори, знамениті співаки, зокрема:
- Дмитро Гнатюк,
- Василь Жданкін,
- Квітка Цісик (альбом «Два кольори»),
- Анатолій Солов'яненко,
- Рената Бабак,
- Борис Гмиря,
- Іван Козловський,
- Володимир Вермінський
- чоловічий хор «Журавлі» (Польща),
- Хорова капела імені Олександра Кошиця (Канада),
- Український національний квартет (Михайло Гребінецький, Іван Давиденко, Клим Щит, Петро Ординський) (США),
- Національний заслужений академічний народний хор України імені Григорія Верьовки,
- Національна заслужена академічна капела України «Думка»,
- квартет «Акорд»,
- «Один в каное» та інші.
Джерела
- Золоті ключі / Упор. Д. Ревуцький. — К., 1927. — Вип. 2. — С. 12. (Слова Богдана Лепкого. муз. Левка Лепкого).
- Федір Погребенник. Наша дума, наша пісня.
- Жук Г. «Чуєш, брате мій…» (До історії написання вірша Б. Лепкого «Журавлі») // Тернопільська газета. — 1997. — 6 лист. — С. 4.
- Творча історія поезії-пісні «Чуєш, брате мій…» // Науково-технічна бібліотека НЛТУ України.
- Наталія Гавдида Живописна образність пісні «Чуєш, брате мій» та її рецепція в українському прозовому дискурсі XX ст. // Літературно-малярський дискурс творчості Богдана Лепкого: Монографія / Н. Гавдида. — К.: Смолоскип, 2012/ — 228 с. — Серія «Українські студії».