Шабазит

Хімічна формула:

• 1. За Є. Лазаренком: (Ca, Na₂)[Al₂Si₄O₁₂]х6H₂O.
• 2. За К.Фреєм та «Fleischer's Glossary» (2004): 2[Ca(Al₂Si₄O₁₂)]х6H₂O.

Склад у % (з родов. Вікторія, Австралія): CaO — 5,89; Na₂O — 5,78; Al₂O₃ — 20,99; SiO₂ — 43,84; H₂O — 21,97.

Домішки: K₂О, Ba, Sr.

Сингонія тригональна. Дитригонально-скаленоедричний вид. Форми виділення: ромбоедричні, близькі до кубічних кристали, двійники проростання, масивні аґреґати, кірки, друзи. Спайність по (1011) добра. Густина 2,05-2,10. Тв. 4,0-5,5. Колір: безбарвний або білий, жовтуватий, зеленуватий, червонуватий. Блиск скляний. Прозорий і напівпрозорий. Крихкий. Утворюється при гідротермальній зміні силікатів кальцію.

Розповсюджений у пустотах базальтів та андезитів, в асоціації з гейландитом, томсонітом, кальцитом, адуляром, альбітом, кварцом, епідотом, анальцимом, стильбітом, філіпситом та ін. цеолітами. Зокрема, виявлений в пустотах третинних базальтів Ісландії, поблизу Марбурґа (Гессен, ФРН), Ческа-Ліпа, Ловосіце (Чехія), у шт. Нью-Джерсі, Каліфорнія (США), Вайракі (Нова Зеландія); на стінках давньоримських бань у районі гарячих джерел Пломб'єра. Рідкісний.

Розрізняють:

• гершеліт (різновид шабазиту, в якому вміст Na+K>Ca. Знайдений у лавах острова Сицилія у вигляді двійників та у базальтах Австрії);
• шабазит-гмелініт (зростки шабазиту й гмелініту);
• шабазит кальціїстий (різновид шабазиту, який містить понад 10 % СаО).

• Список мінералів

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Шабазит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Шабазит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

• Webmineral
• Mineral Galleries
• mindat.org
• structure type CHA^{[недоступне посилання з вересня 2019]}