Шабан I аль-Каміль
Аль-Каміль Сайф ад-Дін Шабан ібн Мухаммад (араб. الملك الكامل سيف الدين شعبان بن محمد; 1328–1346) — мамелюкський султан Єгипту з династії Бахрітів.
| Шабан I аль-Каміль араб. الملك الكامل سيف الدين شعبان بن محمد | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1345 — 1346 | |||
| Попередник: | Ісмаїл ас-Саліх | ||
| Спадкоємець: | Хаджжі I аль-Музаффар | ||
| Народження: |
1328 Каїр, Єгипет | ||
| Смерть: |
21 вересня 1346 Каїр, Єгипет | ||
| Країна: | Мамлюкський султанат | ||
| Релігія: | Іслам сунітського спрямування | ||
| Рід: | Бахріти | ||
| Батько: | Мухаммад I ан-Насір | ||
Життєпис
Незадовго до своєї смерті у серпні 1345 року султан Ісмаїл ас-Саліх призначив своїм наступником свого брата Шабана. Фактичним правителем держави за Шабана був Аргун аль-Алай, командир мамелюків султана. Аргун не був навіть еміром, однак мав репутацію ефективного адміністратора. Окрім того, він одружився з матір'ю Ісмаїла та Шабана.
Як і його попередник, Шабан мав фінансові проблеми. Задля подолання фінансових негараздів він запровадив податок на продаж землі солдатам.
1346 року віце-султан у Дамаску, Ях'яві аль-Ялбуга, повстав проти влади емірів у Каїрі та проти свавільних арештів і страт деяких емірів у Єгипті. Ялбуга був натхнений чутками про те, що проти Шабана виступив його зведений брат Хаджжі аль-Музаффар. Повстання Ялбуги, у свою чергу, спонукнуло єгипетських емірів, таких як Маліктимур аль-Хіджазі повалити султана. Шабан був ув'язнений у вересні 1346 року, а Аргун помер у полоні за кілька років. До влади прийшов Хаджжі.
Джерела
- Robert Irwin: The Middle East in the Middle Ages: The Early Mamluk Sultanate, 1250–1382. New York 2008, стор. 133–134