Шадрін Роман Олександрович
Шадрін Роман Олександрович (рос. Шадрин Роман Александрович; нар. 23 лютого 1967, станиця Кутейніковська, Росія — 29 серпня 2021) — радянський та російський офіцер, генерал-майор (з 2006, за іншими даними — 2008, року), герой Росії (1995 рік). Під час російсько-української війни служив заступником так званого «міністра державної безпеки ЛНР».
| Шадрін Роман Олександрович рос. Шадрин Роман Александрович | ||||
|---|---|---|---|---|
 Генерал-майор | ||||
| Загальна інформація | ||||
| Народження |
23 січня 1967
Зимовніківський район, Ростовська область, РРФСР, СРСР | |||
| Смерть | 29 серпня 2021 (54 роки) | |||
| Alma Mater | Військова академія імені М. В. Фрунзе | |||
| Військова служба | ||||
| Приналежність |
 СРСР →  Росія | |||
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська РФ | |||
| Війни / битви | ||||
| Нагороди та відзнаки | ||||
| ||||
Підозрюваний у скоєнні низки тяжких злочинів на території України[1].
Біографія
Народився 23 лютого 1967 року у станиці Кутейніковській, Зимовніковський район, Ростовська область РСФСР[2].
Отримав вищу військову освіту у Краснопрапорному вищому командному танковому училщі (1984—1988), Військовій академії ім. Фрунзе (1998).
Починаючи з 1988 року служив у Групі радянських військ в Німеччині — командиром танкового взводу, роти, заступник командира розвідувального мотострілецького батальйону. З 1993 року служив у Північно-Кавказькому військовому окрузі.
Брав участь у першій та другій чеченських війнах на боці федеральних сил. Нагороджений указом Президента РФ № 1112 від 01.12.1995 званням Героя Російської Федерації.
В 1999 році призначений начальником розвідки 102-ї військової бази ЗС РФ (Гюмрі, Вірменія).
У 1999—2002 роки служив начальником штабу, потім командиром 503-го гвардійського мотострілецького полку (Північно-Кавказький військовий округ).
У 2002—2003 роках призначений військовим комендантом м. Аргун.
У 2003—2004 роках служив командиром 207-ї комендантської тактичної групи (Чеченська республіка).
У 2004—2005 роки був заступником військового комісара Калузької області, а потім начальником групи оперативного управління з боротьби з тероризмом, Північно-Кавказький округ внутрішніх військ (Волгоград).
У 2005—2012 роки — заступник з надзвичайних ситуацій командувача Уральським регіональним командуванням ВВ МВС Росії (Єкатеринбург).
З 2012 року — атаман П'ятого відділу єкатеринбурзького окремого казачого товариства «Ісетська лінія».
В 2013 — начальник міжрегіонального управління ФС з оборонного замовлення по УрФО, депутат Єкатеринбурзької міської Думи від партії «Єдина Росія». Невдовзі склав повноваження депутата у зв'язку з «тривалим відрядженням».
Починаючи з 2014 року бере участь в управлінні російським терористичним угрупуванням в Луганській області, де фактично очолив контррозвідку.
Одружений, має чотирьох дітей.
Російсько-українська війна
Вперше ім'я Романа Шадріна було згадане в офіційних документах у доповіді Служби безпеки України в липні 2015 року. Серед інших згаданих російських військових були:[3]
- генерал-майор Олег Цеков (або Турнов),
- генерал-майор Валерій Солодчук,
- генерал-майор Сергій Кузовльов,
- генерал-майор Олексій Завізьон.
Крім того, військовим радником в так званій «ЛНР» був названий полковник Анатолій Баранкевич, колишній «міністр оборони» Південної Осетії.
Головною військовою прокуратурою повідомлено про підозру громадянину Російської Федерації, генерал-майору Збройних Сил Російської Федерації Роману Шадріну у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 258-3 (участь у терористичній організації), ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 437 (ведення агресивної війни), ч.1 ст. 438 (відання наказів про вчинення жорстокого поводження з цивільним населенням) КК України[1].
Зібраними у кримінальному провадженні доказами встановлено, що Роман Шадрін у період із жовтня 2014 року по серпень 2015 року, діючи за попередньою змовою з іншими представниками влади та службовими особами Збройних Сил Російської Федерації, перебуваючи на посаді так званого заступника міністра «Міністерства державної безпеки» терористичної організації «ЛНР», брав участь у веденні агресивної війни проти України[1].
Зокрема, шляхом віддання наказів учасникам терористичної організації «ЛНР», які знаходилися у його підпорядкуванні, він організовував артилерійські обстріли позицій Збройних Сил України та інших військових формувань, які залучені до проведення антитерористичної операції на території Луганської області[1].
Крім того, всупереч вимогам міжнародного гуманітарного права Роман Шадрін організував викрадення цивільних осіб, у тому числі громадян Російської Федерації, їх подальше незаконне ув'язнення, застосування фізичного насильства та іншого жорстокого поводження з ними[1].
Підозрюваний оголошений у розшук, готується клопотання про надання дозволу на затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою[1].
Смерть
Помер 29 серпня 2021 року від онкологічної хвороби[4].
Примітки
- Повідомлено про підозру ще одному генералу Збройних Сил Російської Федерації. Генеральна прокуратура України. 29 березня 2017.
- Біографічна довідка на сайті "Миротворець" Шадрин Роман Александрович. Myrotvorets Research Center. 02.07.2015.[недоступне посилання з серпня 2019]
- СБУ идентифицировала пять российских генералов в ДНР и ЛНР. LB.ua. 2 июля 2015.
- Помер російський генерал, який воював проти України в 2014—2015 роках /LB, 30.08.2021/
Посилання
- Біографічна довідка на сайті «Миротворець»[недоступне посилання з серпня 2019]