Сухопутні війська Російської Федерації

У мирний час[1]:

• підтримання бойового потенціалу, вдосконалення бойової та мобілізаційної готовності військ до відбиття агресії локального масштабу;
• забезпечення готовності військ до здійснення заходів мобілізаційного та оперативного розгортання для відбиття агресії противника;
• підготовка органів управління і військ до ведення військових дій відповідно до їх призначення;
• створення запасів озброєння, військової техніки та матеріальних засобів в обсягах, які забезпечують вирішення завдань, що стоять перед СВ, і їх утримання в готовності до бойового застосування;
• участь в операціях з підтримання (відновлення) миру, що проводяться по лінії Ради Безпеки ООН або відповідно до міжнародних зобов'язань РФ;
• участь у ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійних лих;
• участь у виконанні заходів щодо оперативного обладнання території країни.

У загрозливий період:

• нарощування складу і підвищення бойової та мобілізаційної готовності військ;
• посилення сил і засобів бойового чергування і розвідки за діями військ противника;
• оперативне розгортання угруповань військ на загрозливих напрямках, в тому числі і коаліційних, згідно з Договором про колективну безпеку СНД;
• збільшення обсягів проведення військових зборів з підготовки громадян, що перебувають у запасі;
• участь у проведенні окремих заходів територіальної оборони;
• підготовка озброєння і військової техніки до бойового застосування, нарощування бази матеріально-технічного забезпечення та можливостей ремонтних органів;
• прикриття державного кордону РФ;
• підготовка перших оборонних операцій.

У воєнний час:

• виконання завдань щодо плану стратегічного розгортання ЗС РФ;
• локалізація (припинення) можливих військових конфліктів, відбиття агресії противника боєготовими в мирний час угрупованнями військ, а в разі необхідності — з відмобілізуванням з'єднань і військових частин;
• проведення спільно з іншими видами і родами військ ЗС РФ (за участю збройних сил країн-учасниць СНД, що підписали Договір про колективну безпеку) оборонних і контрнаступальних операцій з розгрому агресора;
• участь у відбитті повітряно-космічного нападу супротивника, проведенні повітряно-десантних, морських десантних та інших спільних операцій видів ЗС;
• участь у веденні територіальної оборони (охорона і оборона важливих військових, державних об'єктів та об'єктів на комунікаціях; боротьба з диверсійно-розвідувальними та терористичними силами і десантами противника; забезпечення встановлення і підтримки режиму воєнного стану).

Організаційно, Сухопутні війська складаються з підрозділів, військових частин, з'єднань та об'єднань, які підпорядковуються управлінню армії або безпосередньо командуванню військового округу. На 2012 рік Сухопутні війська Російської Федерації налічували 10 армій при загальній чисельності близько 395 000 чоловік.

Головнокомандувачі

Головнокомандувач сухопутними військами — Олег Салюков

Військові округи Російської Федерації

   Західний військовий округ

   Південний військовий округ

   Центральний військовий округ

   Східний військовий округ

   ОСК «Північ»

• Семенов Володимир Магомедович (1991–1997)[2]
• Кормильцев Микола Вікторович (2001[3]—2004)
• Маслов Олексій Федорович (2004–2008)
• Болдирев Володимир Анатолійович (2008–2010)
• Постников Олександр Миколайович (2010–2012)
• Чіркін Володимир Валентинович (2012–2013)
• Істраков Сергій Юрійович (ТВО) (2013–2014)
• Салюков Олег Леонідович (з 2014)

• Червона армія
• Радянська армія
• Сухопутні війська
• Сухопутні війська України

• Сухопутные войска
• Униформа. Сухопутные войска
• Сухопутные Войска России на warfare.be
• Основные вооружения СВ, ВДВ, БВ ВМФ МО РФ* на warfare.be
• Юрій Бараш, (5 листопада 2018). Особенности новых дивизий сухопутных войск России. Часть 1. http://opk.com.ua/. Оборонно-промисловий кур'єр. Процитовано 7 листопада 2018.