Шалаєв Степан Олексійович
Степан Олексійович Шалаєв (5 січня 1929, село Мордовська Поляна Зубово-Полянського району Мордовської АРСР — 18 січня 2022, Москва, Росія) — радянський державний та профспілковий діяч, голова ВЦРПС (1982—1990). Член ЦК КПРС (1982—1990 рр.; кандидат у члени ЦК КПРС у 1981—1982). Депутат Верховної Ради СРСР 10—11-го скликань (1980—1989). Член Президії Верховної Ради СРСР (1982—1989). Народний депутат СРСР (1989—1991).
| Шалаєв Степан Олексійович | |
|---|---|
| Народився |
5 січня 1929 село Мордовська Поляна Зубово-Полянського району Мордовської АРСР |
| Помер |
18 січня 2022 (93 роки) Москва, Росія |
| Країна |
 СРСР |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | політик, лісознавець |
| Alma mater | Moscow State Forest Universityd |
| Знання мов | російська |
| Членство | ЦК КПРС |
| Посада | депутат Верховної ради СРСР |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
  |
Біографія
- 1942—1943 — десятник Тепло-Станського механізованого лісопункту тресту «Мордовськбудліс».
- 1943—1946 — учень школи села Зубова Поляна Мордовської АРСР.
- У 1951 році закінчив Московський лісотехнічний інститут за спеціальністю інженер-лісотехнік.
- 1951—1953 — головний інженер Пастуховского ліспромгоспу комбінату «Удмуртліс» (станція Линга Якшур-Бодьїнського району Удмуртської АРСР).
- 1953—1955 — начальник виробничо-технічного відділу комбінату «Удмуртліс» (місто Іжевськ). Член КПРС з 1954 року.
- 1955—1957 — директор ліспромгоспу села Селти (Удмуртська АРСР).
- 1957—1958 — директор ліспромгоспу міста Крєстци (Новгородська область).
- 1958—1962 — директор ліспромгоспу селища Оленіно (Калінінська область РРФСР).
- 1962—1963 — головний спеціаліст Державного лісового комітету при Держплані СРСР.
- 1963—1968 — голова Центрального комітету профспілки робітників лісової, паперової та деревообробної промисловості СРСР.
- 1968—1980 — секретар ВЦРПС.
- 1980—1982 — міністр лісової, целюлозно-паперової і деревообробної промисловості СРСР.
- 1982—1990 — голова Всесоюзної центральної ради професійних спілок (ВЦРПС).
- З квітня 1990 року — персональний пенсіонер союзного значення.
Нагороди
Література
- Государственная власть СССР. Высшие органы власти и управления и их руководители. 1923—1991 гг. Историко-биографический справочник /Сост. В. И. Ивкин. — М., 1999. — ISBN 5-8243-0014-3
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.