Шапка
Ша́пка (від лат. cappa — «головний убір») — головний убір, переважно без крисів, м'який і теплий[1]. У Східній Європі — зазвичай з хутра.
Україна
В Україні чоловіки з давніх часів носили хутряні шапки: баранячі, або ягнячі, з видри, зайця, з куниці. В період козаччини шапка була одною з основних частин чоловічого одягу не тільки зимою, а й влітку.
У сполученні «Червона шапка» раніше вживалося для позначення розсильного.
Див. також
Примітки
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — С. 407.
Посилання
- rodova-knuga.narod.ru Олекса Воропай (Мюнхен): «Шапки»
- Шапка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- Шапка // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2070. — 1000 екз.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.