Шарапов Віктор Васильович

Народився в родині військового. Батьки походили із селян Тульської губернії. У 1949 році Віктор Шарапов закінчив 150-у середню чоловічу школу міста Москви.

У 1949—1954 роках — студент китайського відділення Московського інституту сходознавства.

У 1954—1959 роках — літературний редактор, співробітник міжнародного відділу редакції газети «Красная звезда».

Член КПРС з 1958 року.

У 1959—1960 роках — редактор журналу «Дружба», що видавався в Пекіні для російськомовних читачів.

У 1960—1961 роках — старший редактор головної редакції програми всесоюзного радіо «Останні вісті».

У 1961—1966 роках — кореспондент, завідувач кореспондентського пункту газети «Правда» в Китайській Народній Республіці. У 1966—1971 роках — власний кореспондент, заступник редактора по відділу соціалістичних країн газети «Правда».

У травні 1971 — травні 1982 року — помічник голови КДБ СРСР Юрія Андропова, консультант Групи консультантів при голові КДБ СРСР.

У травні — листопаді 1982 року — помічник секретаря ЦК КПРС Юрія Андропова з міжнародних питань.

У листопаді 1982 — лютому 1984 року — помічник генерального секретаря ЦК КПРС Юрія Андропова з міжнародних питань.

У лютому 1984 — березні 1985 року — помічник генерального секретаря ЦК КПРС Костянтина Черненка з міжнародних питань.

У березні 1985 — лютому 1988 року — помічник генерального секретаря ЦК КПРС Михайла Горбачова.

26 лютого 1988 — 22 квітня 1992 року — надзвичайний і повноважний посол СРСР (Російської Федерації) в Народній Республіці Болгарії.

З 1992 року — у відставці в місті Москві. У 1992—2019 роках — президент Загальноросійської громадської організації «Союз друзів Болгарії».

Помер 5 листопада 2019 року. Похований в Москві.

• полковник державної безпеки
• генерал-майор державної безпеки

• орден Трудового Червоного Прапора
• орден «Знак Пошани»
• орден Дружби народів
• орден Червоної Зірки
• медаль «Китайсько-радянської дружби» (КНР)
• медалі
• надзвичайний і повноважний посол СРСР

• О кончине В.В.Шарапова (рос.)
• Свидетель эпохи (рос.)