Шарлотта (велика герцогиня Люксембургу)
Шарлотта, повне ім'я Шарлотта Альдегонда Еліза Марія Вільгельміна (люксемб. D'Charlotte Adelgonde Elisabeth Marie Wilhelmine vu Lëtzebuerg); 23 січня 1896, Замок Берг, Люксембург — 9 липня 1985) — велика герцогиня Люксембургу з 1919 по 1964 рік.
| Шарлотта | |
|---|---|
| Charlotte | |
 Шарлотта | |
| 7-а велика герцогиня Люксембургу | |
| Початок правління: | 14 січня 1919 |
| Кінець правління: | 12 листопада 1964 |
| Інші титули: | титулярна герцогиня Нассау |
|
| |
| Попередник: | Марія Аделаїда |
| Наступник: | Жан |
|
| |
| Дата народження: | 23 січня 1896 |
| Місце народження: | Замок Берг, Люксембург |
| Дата смерті: | 9 липня 1985 (89 років) |
| Місце смерті: | Фішбах, Люксембург |
| Дружина: | Феліче Бурбон-Пармський |
| Діти: | див. текст |
| Династія: | Бурбони, Нассауський дім |
| Батько: | Вільгельм IV |
| Мати: | Марія Анна Португальська |
| Нагороди: | |
_ribbon.svg.png.webp){kind=small}
Біографія
Дочка великого герцога Люксембурзького Вільгельма IV та Марії Анни Португальської.
Шарлотта стала на чолі держави 15 січня 1919 року після зречення старшої сестри Марії Аделаїди. Під час референдуму 28 вересня 1919 року, що стосувався нової конституції, 77,8% населення Люксембургу проголосували за продовження велико-герцогської монархії із Шарлоттою як главою держави. З прийняттям конституції влада монарха дістала чітке регламентування.
6 листопада 1919 року Шарлотта вийшла заміж за Феліче Бурбон-Пармського (1893—1970), принца Пармського, сина Роберта І Пармського. Подружжя мало дітей:
- Жан (1921 - 2019)
- Єлизавета (1922-2011)
- Марія Аделаїда (1924—2007)
- Марія Габріелла (народилася 1925)
- Карл (1927—1977)
- Алікс (народилася 1929), дружина Антуана, 13-го принца де Лінь (1925—2005).
Під час Другої світової війни правляче сімейство покинуло Люксембург незадовго до німецької окупації. 1943 року велика герцогиня Шарлота оселилася в Лондоні, звідки керувала Люксембурзьким урядом. Улюблена народом, вона стала символом опору держави. Повернувшись в країну в квітні 1945 року, здійснила поїздку регіонами, постраждалими у війні. 1956 року Шарлотта отримала від Папи Римського Пія XII Золоту троянду. Це штучна троянда з пелюстками із золота, якою Папа Римський рідко і у виняткових випадках нагороджує католицьких принцес і жінок-монархів.
12 листопада 1964 року велика герцогиня Шарлота відреклася престолу на користь старшого сина Жана. 1969 року Шарлотта і принц Феліче відсвяткували 50-річчя спільного життя. Принц помер рік по тому. Останній раз Шарлотта з'явилася на публіці в травні 1985 року на зустрічі з папою римським Іоанном Павлом II. Вона померла 9 липня 1985 року і похована в усипальниці собору Нотр-Дам де Люксембург.
З її смертю припинила існування Нассауська династія Люксембургу. Попри це, її нащадки зберегли титул Нассау, хоча належать до будинку Пармських Бурбонів.
Генеалогія
.jpg.webp)
Посилання
- Grand-Ducal House of Luxembourg and Ducal House of Nassau
- Ducal House of Parma
- Біографія Шарлотти на офіційному сайті люксембурзької монархії (фр.)
- Профіль на Geneall.net (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com (англ.)
- Генеалогія Шарлотти Люксембурзької (англ.)
- Усі монархи світу. Велика герцогиня Шарлотта (рос.)