Шарль Ерміт

Шарль Ерміт (фр. Charles Hermite; 24 грудня 1822 — 14 січня 1901) — французький математик.

Charles Hermite
фр. Charles Hermite
Народився	24 грудня 1822(1822-12-24) Дьєз, Мозель
Помер	14 січня 1901(1901-01-14) (78 років) Париж
Поховання	цвинтар Монпарнас :
Місце проживання	Франція
Країна	Франція
Національність	француз
Діяльність	математик, викладач університету, associate professor, професор університету
Alma mater	Колеж де Нансі Колеж Генріха IV, Сорбонна Колеж Людовика Великого,
Галузь	математика
Заклад	Політехнічна школа[1] і Паризький університет[1]
Ступінь	baccalauréatd[1] (1 липня 1847) і бакалавр наук (9 травня 1848)
Науковий керівник	Ежен Шарль Каталан
Відомі учні	Анрі Пуанкаре Бурже Леон Шарв Анрі Паде Михайло Петрович Жуль Танрі
Членство	Лондонське королівське товариство[1], Паризьке філоматичне товариствоd, Французька академія наук[1], Петербурзька академія наук, Шведська королівська академія наук, Ліга французької батьківщиниd, Угорська академія наук, Académie de Stanislasd, Американська академія мистецтв і наук, Національна академія деї Лінчеї, Російська академія наук, Прусська академія наук, Національна академія наук Італіїd, Королівське товариство Единбурга[1], Нідерландська королівська академія наук і Туринська академія наук[2]
Відомий завдяки:	Ермітів простір, поліноми Ерміта, доведення трансцендентності числа e
Нагороди	іноземний член Лондонського королівського товариства
Шарль Ерміт у Вікісховищі

Народився 24 грудня 1822 в Дьєзі. Відвідував колеж Генріха IV. У 1841 вступив до ліцею Людовика Великого, потім у 1842 році вступив у Політехнічну школу, з якої був відрахований 1 січня 1844 року, оскільки пропустив семестр через поганий стан здоров'я. З 1848 викладав математику в Колеж де Франс, з 1870 — професор Вищої нормальної школи і Сорбонни. Член Паризької академії наук з 1856, Лондонського королівського товариства з 1873.

Роботи Ерміта присвячені теорії чисел, алгебрі та теорії еліптичних функцій. Він показав, як звести загальне алгебраїчне рівняння п'ятого степеня до виду, що розв'язується в еліптичних модулярних функціях. Вивчив клас ортогональних многочленів (многочлени Ерміта), створив теорію інваріантів (спільно з Келі і Сільверстом). Довів трансцендентність числа e (1873); пізніше німецький математик Фердинанд фон Ліндеман довів методом, аналогічним методу Ерміта, трансцендентність числа π. Відома праця Ерміта «Про розв'язування рівняння п'ятого ступеня» (Sur la résolution de l `équatia du cinquième degré, 1858).

Помер Ерміт в Парижі 14 січня 1901.

На його честь названо астероїд 24998 Ерміт[3].