Шарль Жак

Походив з сільської родини і мав бідне дитинство. Батьки віддали хлопця у майтерню графіка, аби той навчився якомусь ремеслу. Відомо, що він опановував графічні технології і виготовляв мапи. 1830 року його батьки оселились в Бургундії. Хлопець розчарувався у навчанні і часто повертався у Бургундію. Практично на цьому його художнє навчання закінчилося.

Аби заробляти на життя, Шарль Жак подався у солдати і був переправлений у Бельгію. Служба тривала сім років і молодик дослужився до звання капрала. Серед війсьових операцій, у котрих від брав участь - облога міста Антверпен. 1835 року він звільяється і відчуває, що нікому не потрібен.

Він подався 1836 р. у Лондон в надії заробити гроші. Практично малоосвічений селянин і вояк у минулому (і без надійного фаху) мало що міг запропонувати великому місту. Він пішов у наймити до друкарів і знову повернувся до графіки. До лондонського періоду відносяться його дереворити до чергового британського видання Шекспіра і праця у різних друкарнях. 1838 р. він повернувся у Францію, де працював ремісником по перекладу картин у графічні ілюстрації (репродукційна гравюра). Лише згодом, опанувавши ремесло і образи голландських граверів минулого, сам звернувся до творчості. Але присмак технік старих майстрів був присутнім в його творах, що помітили консервативні сучасники. Згодом він виборов декотрий авторитет як графік.

В середині 19 ст. в Парижі спалахнула епідемія холери (1849 рік). Серед тих, хто покинули місто, були і художники Жан-Франсуа Мілле та Теодор Руссо. Вони узяли з собою і Шарля Жака. В селі Барбізон останній звернувся до побутового жанру і анімалістичного жанру, почав малювати причепурені сільські сценки з численними пастушками, коровами, курами, вівцями. Він і запам'ятався багатьом, як художник овець та численних сільських сцен. Він почав переходити від графіки до живопису олійними фарбами.

На відміну від картин і офортів Жана-Франсуа Мілле твори митця відрізнялися солодкавістю і причепуреністю. Його селянки - молоді, привабливі і стрункі, а їх бідність - живописна і зовсім не страшна. Ніяких ознак співчуття до пригнобленого стану французького селянства в картинах Шарля Жака не було, як не було і розуміння драм такого стану. Часто він звертався до зображень свійських тварин, що були нейтральними зображеннями на потребу невибагливого художнього ринку. Сільська свідомість Шарля Жака відбилася навіть в тому, що він створив посібник для розпліднення і утримання курей. Здається, його посібник для розпліднення курей мав більшу популярність, ніж його живопис, бо витримав декілька передруків.

Мав двох синів. Еміль Жак (1848-1912) і Фредерик Жак (1859-1931) були другорядними французьими художниками.

Разом із граверами Феліксом Бракмоном і Феліксом Бюго він відродив у мистецтві Франції культуру офорту.

Як художник і карикатурист, він працював у виданнях «Pittoresque», «Le Charivari », « Le Musée Philipon», для газети «L'Illustration ». Аби заробляти на життя, брався робити ілюстрації до нових видань книг, серед котрих Шарль Перро «Казки», Крістофер Вордсворт «Живописна Греція».

«Музикант», офорт, 1847 р., Бруклінський музей.

• 
  «Пейзаж з коровою на пасовиську», бл. 1864 р.
• 
  «На пасовиську взимку», до 1867 р.
• 
  «Жуль Жофрей», 1866 р.
• 
  «Молода селянка», офорт 1850 р.

• 
  «Вівці»
• 
  «Старий ліс». Бруклінський музей, до 1870 р.
• 
  «Кури»
• 
  «Вівці на пасовиську», 1875 р.

• Pierre-Olivier Fanica, Charles Jacque, 1813-1894: École de Barbizon : graveur original et peintre animalier (Montigny-sur-Loing: Art Bizon, 1995) In French. ISBN 2-9509265-0-9

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шарль Жак

• Барбізонська школа
• Жан-Франсуа Мілле
• Офорт
• Дереворит
• Карикатура
• Анімалістичний жанр