Шарська міська адміністрація

Ша́рська міська адміністрація (каз. Шар қаласы әкімдігі, рос. Шарская городская администрация) адміністративна одиниця у складі Жарминського району Східноказахстанської області Казахстану. Адміністративний центр — місто Шар.

Шарська міська адміністрація
каз. Шар қаласы әкімдігі
Основні дані
Область: Східноказахстанська область
Район: Жарминський район
Населення (2009): 9112 осіб[1]
Населені пункти
Адміністративний центр: місто Шар
Кількість сіл: 4
Кількість інших НП: 1
Влада

Населення — 9112 осіб (2009; 11658 в 1999, 14521 у 1989[2][3]).

Станом на 1989 рік існували Чарська міська рада (місто Чарськ, селище Суирли), Октябрська селищна рада (смт Октябрський), Кошецька сільська рада (села Караш, Кошек, Підхоз) та Кезенсуська сільська рада (села Кезенсу, Кизилжетек) колишнього Чарського району. 1998 року до складу адміністрації була включена територія ліквідованих Кошецького сільського округу (села Караш, Кошек, Підхоз) та Кезенсуського сільського округу (село Кезенсу), а також Єспенської селищної адміністрації (селище Єспе)[4]. Села Караш, Кизилжетек було ліквідовано 2007 року[5], селища Роз'їзд 7, Кизилшар 2009 року[6], село Єспе, селище Роз'їзд 6 2013 року[7].

Склад

До складу округу входять такі населені пункти:

Населений пункт Старі назви Населення,
осіб (1989)
Населення,
осіб (1999)
Населення,
осіб (2009)
Єспе, село Октябрський 783 385 44
Караш, село - 99[8] 47 -
Кезенсу, село - 1305 592 313
Кизилжетек, село Кизил-Жатек 529[9] 99 -
Кизилшар, станційне селище Кизил-Шар - 20 10
Кошек, село - 873 564 272
Роз'їзд 6, станційне селище - - 40 28
Роз'їзд 7, станційне селище - - 30 23
Сариарка, село Підхоз 319 319 204
Суирли, село - 185 80 62
Шар, місто Чарськ 10428 9482 8156

Примітки

  1. Перепис за 2009 рік
  2. Итоги Всесоюзной переписи населения 1989 года по Казахской ССР. Том 3 (рос.)
  3. Численность городского населения союзных республик, их территориальных единиц, городских поселений и городских районов по полу — Всесоюзний перепис населення 1989 року (рос.) Архівовано з першоджерела 30 липня 2012.
  4. Решение XIX сессии Восточно-Казахстанского областного маслихата от 29 декабря 1998 года № 19/10. Зарегистрировано управлением юстиции Восточно-Казахстанской области 18 января 1999 года за № 133 «О внесении изменений в административно-территориальное устройство некоторых городов и районов Восточно-Казахстанской области» - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
  5. Постановление акимата Восточно-Казахстанской области от 8 ноября 2007 года N 305, решение III сессии Восточно- Казахстанского областного маслихата IV созыва от 14 декабря 2007 года N 3/36-IV. Зарегистрировано Департаментом юстиции Восточно-Казахстанской области 9 января 2008 года за N 2465 «О внесении изменений в административно-территориальноеустройство Жарминского, Урджарского, Бескарагайского, Уланского районов Восточно-Казахстанской области» - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
  6. Постановление акимата Восточно-Казахстанской области от 18 сентября 2009 года N 192, решение Восточно-Казахстанского областного маслихата от 16 октября 2009 года N 15/205-IV. Зарегистрировано Департаментом юстиции Восточно-Казахстанской области 12 ноября 2009 года за N 2517 «О внесении изменений в административно-территориальное устройство Глубоковского, Жарминского, Катон-Карагайского, Курчумского, Зыряновского районов Восточно-Казахстанской области» - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
  7. Постановление Восточно-Казахстанского областного акимата от 29 мая 2013 года № 131, решение Восточно-Казахстанского областного маслихата от 03 июля 2013 года № 12/138-V. Зарегистрировано Департаментом юстиции Восточно-Казахстанской области 16 июля 2013 года № 2991 «О внесении изменений в административно-территориальное устройство Жарминского и Аягозского районов Восточно-Казахстанской области» - Информационно-правовая система нормативных правовых актов Республики Казахстан (рос.)
  8. З них казахи — 100 %.
  9. З них казахи — 100 %.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.