Шахове (Покровський район)

Шахове на карті складеної в 1790-х роках.

Село капітана Олексія Григоровича Шахова. У селі в 1781 році було 40 дворів, проживало 117 чоловіків і 108 жінок.

Церкву на ім'я Св'ятої Живоначальної Трійці в селі побудували в 1785 році на кошти О.Г.Шахова. Під церкву було виділено 33 десятини землі. За відомостями 1859 року в селі пана Л.О.Шахова було вже 70 дворів з населенням 219 чоловіків і 287 жінок. Була православна церква і три заводи. Ще одна деталь: у «Списку місць, придатних до розташування різних штабів, ротних і ескадронних» числяться 62 двори в селі Казенно-Торському Бахмутського повіту для розміщення піхоти. Колишня назва — Торська Олексіївка.

У 1867 році Л.О.Шахов був представником від землевласників у Бахмутському повітовому земському зібранні.[2] У 1868 році в селі народився майбутній поет Н.Ф.Чернявський, видавець першої книги на Донбасі. З 1880 року тут почали функціювати воскосвічковий і воскобойлільний заводи з продуктивністю в 13 тисяч рублів. У 1895 році земським начальником, який курирував Торський-Олексіївську волость, був корнет запасу, кавалер Ф.А.Бантиш. Згідно з адміністративно-територіальною реформою 1866—1867 років Торський-Олексіївське стає волосним центром (деякі краєзнавці стверджують, що це відбулося відразу після 1861 року, як у випадку з селом Гришине). 

В кінці 1890-х років земським фельдшером у селі був Жабокритський Аркадій Миколайович.[3]

За відомостями 1908 року в селі було 190 дворів, проживало 596 чоловіків та 589 жінок. До 1911 року в Казенно-Торсько-Олексіївській волості було 1227 дворів з населенням 9500 осіб.

Першу школу відкрито у 1900 році у сільській хаті з двох кімнат. В 1903 році збудовано нове приміщення початкової школи. В селі працював волосний фельдшерський пункт.

У 1905 р. селяни пана Шахова розграбували його маєток. Репресії проведені Шаховим не повернули йому майна. Він продав свої землі заможнім селянам і німецьким колоністам, а сам виїхав.

У 1906 році в селі була збудована земська лікарня, яка працює й понині.

У лютому 1918 року виконком Дружківського Ради делегує одного з членів Ради в Казенно-Торсько-Олексіївську волость «для влаштування селянських Рад», і надає йому право конфіскувати... заходи допомоги найбіднішому селянству в засіву землі і підготував створення фонду для ремонту селянського інвентаря.

Тремба І. Т.

Радянська влада була встановлена у 1917 році, велику роль у цьому відіграли робітники Дружківки Юрченко, Тремба Денисенко, всі вони загинули у 1919 році. М.П.Денисенка, комісара 2-го полку 14-ї дивізії залишили в селі для встановлення радянської влади. Він став першим головою волостного виконкому. Був організований бойовий загін для боротьби з білогвардійцями, махновцями та бандами пана Роговського. Були створені комуни на базі панських маєтків у селах Ворошилове, Артема. Був створений волосний комітет і продзагін під керівництвом Тремби.

У 1919 році створено комітет бідноти на чолі з А.Т.Шевченко. У 1919 році село отримало назву Октябрське.

19 липня 1919 загін Червоного козацтва вибив військовогвардійський і піхотний полк денікінців із села Шахове, захопили 15 кулеметів, полонених і коней.

15 липня 1920 ліва піхотна група махновців на чолі з Клейном з'єднався з махновським штармом у селі Шахове, де була виділена спеціальна військова комісія з 11 осіб виборних від частин під головуванням Белаша, щоб з'ясувати причини поразки Клейна під Курахівкою. Комісія встановила:

На стоянці Клейн поводився безтурботно, не виставив спостерігачів і застав. Був поганий зв'язок і розвідка між групами, вночі утворився розрив між кавалерію та піхотою.

Спочатку комісія винесла Клейну смертний вирок, але потім замінила на сувору догану та перевела до полку, в якому був батальйон (600 осіб) китайців, латишів, повстанців інших національностей[4].

У 1921 році в селі махновці ліквідували дружковсько-костянтинівський продзагін, а ще раніше комісара Юрченка.

У 1929 році був створений колгосп-гігант імені В.І.Леніна.

У боротьбі проти гітлерівців у роки другої світової війни брали участь 280 жителів, з них 120 загинули, 150 нагороджені орденами й медалями.

У 1947 році в Жовтневому споруджено пам'ятник на честь воїнів-визволителів і воїнів-односельчан, загиблих у боях з німецько-нацистськими загарбниками.

В 1950—1960 роках у селі знаходилась центральна садиба колгоспу «Росія», ще в селі було декілька цегляних заводів.

• Гайдук Андрій Петрович — 1917 рік.[6]