Шаховий Оскар

Уперше ідея визначити найкращого шахіста року за версією шахової преси виникла наприкінці 1967 року під час міжнародного турніру в Пальма-де-Мальорка, одним із організаторів якого був каталонський шаховий журналіст і діяч Жорді Пуїґ-і-Лаборда (кат. Jordi Puig i Laborda). У турнірі переміг данець Бент Ларсен, для якого це була вже четверта поспіль перемога в міжнародних турнірах 1967 року, тому журналісти присудили йому щойнозаснований приз. 1968 року Міжнародну асоціацію шахової преси (AIPE) зареєстровано, а «Оскар» почали вручати вже офіційно. У 1967—1972 роках церемонія вручення відбувалась під час міжнародного турніру в Пальма-де-Мальорка, 1973 — в Мадриді, а з 1974 до 1988 року — в Барселоні.

До 1972 року статуетка мала вигляд вершника на невеликому коні, 1973 року це був ведмідь, який лізе на дерево (див. герб Мадриду), а в 1974—1988 статуетка «Оскара» була копією знаменитої скульптури «Пані з парасолькою» в Барселоні. 1988 року після смерти Жорді Пуїґа діяльність AIPE, а також вручення «Оскара», було припинено.

Присудження нагороди відновлено 1995 року з ініціативи російського часопису «64». Спочатку статуетка символізувала вічно молоду Москву, згодом — чоловіка у човні, героя повісті Миколи Лєскова «Зачарований мандрівник» (рос. Очарованный странник). Останнє вручення відбулося 2013 року.

Рекордсмени:

• Гаррі Каспаров — 11 нагород
• Анатолій Карпов — 9
• Вішванатан Ананд — 6
• Магнус Карлсен — 5 нагород

• «Каїсса» — приз найкращій шахістці року

• W. Litmanowicz, J. Giżycki, Szachy od A do Z, Warszawa, Sport i Turystyka, 1987, tom 2, ss. 847—848
• «Оскар» // Шахматы: энциклопедический словарь/ Гл. ред. А. Е. Карпов. — Москва: Советская энциклопедия, 1990. — С. 281.
• oscar.fide.com (архівна версія)
• http://chessforallages.blogspot.com/2012/05/international-chess-journalists.html
• https://uia.org/s/or/en/1100061901