Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей

Шве́дська королі́вська акаде́мія істо́рії літерату́ри і старожи́тностей (швед. Kungliga Vitterhets Historie och Antikvitets Akademien, у поточному вжитку також швед. Kungliga Vitterhetsakademien) — одна з шведських королівських академій.

Kungliga Vitterhets Historie och Antikvitets Akademien
Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей
Будівля Шведської королівської академії історії літератури і старожитностей. Стокгольм, вулиця Віллаґатан, 3.
Тип Swedish Royal Academiesd
Академія наук
національна академія наукd
Засновник Луїза Ульріка Прусська
Засновано 20 березня 1753 року
Країна  Швеція
Штаб-квартира  Швеція, Стокгольм, вулиця Віллаґатан, 3
59°20′30″ пн. ш. 18°04′21″ сх. д.
Офіційні мови шведська
Вебсайт vitterhetsakad.se/hem.html

Медаль на честь заснування Академії в 1753 році.

Загальні відомості

20 березня 1753 року королева Швеції Луїза Ульріка Прусська заснувала Шведську королівську академію історії літератури і старожитностей[1]. Тоді цей заклад називався Королівською шведською академією словесності й був відповідником заснованої 1739 року Академії наук. Сучасну назву дістав у 1786-му, коли Ґустав ІІІ реорганізував його й того ж року заснував Шведську академію. Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей розташована в будинку Реттіґа (будинок № 3 на вулиці Віллаґатан у Стокгольмі).

Поле діяльності Академії розширювалось — аж до охоплення всієї гуманістичної царини загалом. Мета — «сприяти дослідженням та іншим видам роботи в гуманістичних, теологічних, правових і суспільно-політичних дисциплінах, а також збереженню середовища культури». На практиці це означає передусім виділення матеріальної допомоги й провадження жвавої публіцистичної діяльності. З-поміж видань Академії виділяється журнал Fornvännen. На прохання уряду чи органу державної влади або ж із власної ініціативи, Академія висловлюється в питаннях, що стосуються її діяльності.

Академія володіє і управляє Шернсундським замком, Сконським замком, селом Стенше у Смоланді, а також селом Боргс на острові Еланд.

Бібліотека Академії підлягає Державній раді збереження культурних пам'яток і є науковою спеціалізованою установою, відкритою для масового читача.

Структура і засади

До тридцяти робочих членів Академії налічується в історично-антикварному відділі й стільки ж — у філософсько-філологічному. Є також близько десяти почесних членів. Число закордонних і вітчизняних членів-кореспондентів не обмежене. Коли робочий член доживає до 70 років, тоді він стає емеритованим, а на його місце вибирають когось іншого. Таким чином, в Академії є близько ста членів.

Нагороди

Зазвичай в Академії присуджують дипломи, премії, медалі та інші відзнаки на її урочистих зборах, які відбуваються щороку 20 березня. Це, зокрема, Премія Ґада Раусінґа за видатні дослідження в гуманістичній галузі, Премія Анн-Керсті й Карла-Гакона Свенсонів і Премія Реттіґа. Академія нагороджує також Академічною медаллю Ґустафа Адольфа (з участю короля Швеції), Академічною золотою медаллю за заслуги, Академічним золотим жетоном, Антикваріатською срібною медаллю та Писемною срібною медаллю.

Примітки

Див. також

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.