Шебека

Шебека — невелике парусно-гребне судно, яке застосовували в середні віки на Середземному морі. Мало косі паруси (латинські) і в штиль пересувалось на веслах.

Зовнішні характерні особливості — передня щогла нахилена вперед, вузький довгий корпус з різким розширенням обводів носової частини біля палуби, що забезпечувало хорошу мореплавність при хвилюванні моря.

За конструкцією близька до каравел та галер, але переважала їх за швидкістю, мореплавністю та озброєнням.

Шебеки входили до складу військового флоту; використовувались для перевезення вантажів піратами під час наскоків.

У 2-й половині XVIII століття шебекою називали гребний корабель, введений на заміну галерам при діях в прибережних водах. Мав до 40 весел, 3 щогли, на яких при попутному вітрі піднімались паруси. Довжина до 35 м, озброєння — 32-50 гармат малого калібру.

• Фелюга
• Фуста

• Шебека // Советская военная энциклопедия / под ред. Н. В. Огаркова. — М.: Воениздат, 1980. — Т. 8. — 687 с. — (в 8-ми т). — 105 000 экз.
• Шебека // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

• Шебека // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.