Фуста

Фуста (іт. fusta) — вузький, легкий і швидкий корабель галерного типу з малою осадкою, що був озброєний як веслами, так і вітрилами і був, по великому рахунку, невеликою галерою або галіотом. Зазвичай цей тип корабля мав довжину 20-25 м, від 12 до 18 лавок для гребців з кожного боку, одну щоглу з латинським (трикутним) вітрилом і, як правило, був озброєний декількома гарматами.

Португальська фуста з книги Яна Гюйгена ван Лінсхотена (кінець XVI ст.)

Вітрило використовувалося на фусті для круїзного плавання та заради економії енергії гребців, тоді як весла використовувались тоді, коли була потрібна висока маневреність — при заході в гавань та під час бою, а також у випадках відсутності сприятливого вітру. Зазвичай, від носової частини до основної щогли весла були розраховані на одного весляра, а від щогли до корми — на двох веслярів для кожного весла.

На фусти, як і на венеційські галери, зазвичай не набирали контингент солдатів, а військову функцію виконували ті ж самі веслярі, які були озброєні та використовувались як комбатанти у разі потреби.

Використання
Бойова венеційська фуста «Locanda del Redentore» пришвартована перед Палацом Дожів на площі Сан-Марко. Картина Каналєтто, «Veduta del Palazzo Ducale»

Фуста була улюбленим кораблем північноафриканських корсарів Сале та Берберського узбережжя. Швидкість, мобільність, здатність пересуватися без вітру та здатність працювати на мілководді — що має вирішальне значення для переховування в прибережних водах для висліджування і несподіваного нападу на жертву — зробили його ідеальним для війни та піратства. Саме фусти переважно використовувались братами Барбаросса, Аруджем і Хайр ад Діном, під час османського завоювання Північної Африки та евакуації мудехарів і морисків з Іспанії після падіння Гранади. І саме на фустах вони, та інші корсари Північної Африки наводили жах на християнські судна та поселення на островах та прибережних районах Середземного моря в XVI—XVII століттях.[1]

Велика кількість фуст використовувалась османським флотом в битві при Лепанто в 1571 році.[2]

Португальці широко використовували це судно в XV—XVI століттях на півночі Африки та в Індійському океані, де воно було особливо придатним для розвідки, патрулювання та рейдів у мілководних прибережних і річкових водах.

Фуста/галіот (в лівому нижньому куті) на фоні галери, каравели, двох карак і галеону в складі португальського флоту 1538 р. в Індійському океані

У 1535 році португалець Діого Ботельо Перейра здійснив перехід на фусті з Індії до Португалії навколо мису Доброї Надії[3] А у 1545 році Манель де Васконселлос здійснював на фусті нагляд за османською флотилією, що готувала напад на португальців в Індії під час рейду османського військово-морського флоту в Індійському океані. Незважаючи на переслідування турецьких кораблів, йому вдалося врятуватися та попередити про напад на фортецю Діу[3].

Див. також

Примітки
  1. S.Souchek (1995)
  2. Bicheno (2004)
  3. K.M. Matthew: History of the Portuguese Navigation in India, 1497—1600

Джерела
  • Bicheno, Hugh, Crescent and Cross: The Battle of Lepanto 1571, Phoenix Paperback, London, 2004, ISBN 1-84212-753-5
  • Capulli M (2003), Le Navi della Serenissima — La Galea Veneziana di Lazise, Venezia, Marsilio Editore.
  • Mathew, K.M, History of the Portuguese navigation in India, 1497—1600, Bombay, Univ., Diss., 1978
  • Soucek, Svat «The Ottomans and Their Rivals, Galleys and Galleons, Portolan Charts and Isolarii», in his Piri Reis & Turkish Mapmaking After Columbus: The Khalili Portolan Atlas, Nour Foundation, 1995 (pp. 10–33).
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.