Шевельов Павло Федорович

Народився 14 січня 1917 року в селі Софине (на той час Хорольський повіт, Полтавської губернії Російської імперії). Закінчив 7 класів, навчався у будівельному технікумі.

У Радянській армії з 1936 року. 1939 року закінчив Чугуївське військове авіаційне училище льотчиків.

На фронтах німецько-радянської війни з червня 1941 року.

Командир ескадрильї 67-го гвардійського винищувального авіаційного полку (1-а гвардійська винищувальна авіаційна дивізія, 16-а Повітряна армія, Центральний фронт) гвардії капітан Шевельов до кінця серпня 1943 року здійснив 189 бойових вильотів і в повітряних боях збив особисто 13 і в групі 2 літаки противника.

Звання Героя Радянського Союзу присвоєно 4 лютого 1944 року[1].

1949 року закінчив військову академію імені М.Фрунзе. 1970 року — ВАК при військовій Академії Генштабу.

Із 1978 року генерал-полковник Шевельов у відставці. Жив у Ташкенті. Пізніше переїхав до Брянська. Помер у 19 травня 2000 року.

Нагороджений двома орденами Леніна, шістьма орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського, Вітчизняної війни першого ступеня, Трудового Червоного Прапора, двома орденами Червоної Зірки, медалями.

• Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воєнвидав, 1988 – сторінка 768

• Біографія П. Ф. Шевельова на сайті «1936 • СОВЕТСКИЕ АСЫ • 1953» (рос.)
• Біографія П. Ф. Шевельова на сайті «Красные Соколы» (рос.)