Шевчук Дмитро Несторович

В березні 1943 року у дворі власної хати гестапівці розстріляли його сім'ю — батьків, брата Максима. Чудом залишився живим бо якраз був в клуні і сховався у соломі. Також залишилася жива сестра Марія (проживала з чоловіком в іншій хаті). 19—річному хлопцеві нікуди було діватись і він пішов в УПА (сотня Трохимчука «Недолі»). Очолив диверсійну групу з 10 чоловік яка озброїлись викопаними з поховань червоноармійців кулеметом і кількома гвинтівками і робила засідки на автошляху Рівне — Київ біля сіл Самостріли, Сапожин. Пізніше став командиром сотні, взяв собі псевдо «Очман». Знав кілька іноземних мов. В 1943 році перевдягнувшись у німецьку форму сам особисто знищив начальника гестапо в місті Корець на Рівненщині[1].

24 березня 1943 року його сотня разом з сотнями «Недолі» (сотенний Трохимчук Степан Климентійович), «Жука» (сотенний Бричко Йосип) та «Клена» (сотенний Новак Григорій Онисимович), всього чисельністю близько 200 бійців УПА, здійснила напад на німецький концтабір Осада Креховецька й звільнила 176 в'язнів концтабору. Концтабір знаходився у селі Нова Українка (сучасна назва) Рівненського району й охоронявся німцями та поляками. Осінню 1943 року сотня під його командуванням разом з боївкою «Лобка» (командир боївки Зеленюк Іван Юхимович, 1919 р.н. із села Русивель, Гощанського району) знищила ляндвірта (територіальний намісник), з охороною, поблизу села Красносілля Гощанського району[2].

Загинув при загадкових обставинах поблизу с. Янова Долина (тепер с. Базальтове) Костопільського р-ну на Рівнещині.