Шейтель

Шейтель, шейтль (ідиш שייטל‎)перука з штучного або натурального волосся, яку носять багато заміжніх єврейок, що належать до ортодоксального юдаїзму [1]. Перуки носять весь час, незалежно від того, чи знаходиться жінка одна, в компанії інших жінок, або ж у змішаній компанії.

Шейтель

В Біблії відсутні згадки про перуки, їх носіння - традиція - мінхаг. Особливі жіночі головні убори, характерні тільки для єврейок, з'явилися в XVII столітті, вони різнилися від регіону до регіону і в основному представляли собою чепчики [2]. Перуки із коричневого сатину поширилися приблизно в цей же час, і думки рабинів розділилися з питання їх допустимості [1] [3]. Популярність перук продовжувала зростати в XVIII столітті (тоді перуки носили багато багатих європейок), однак з настанням наступного століття мода змінилася, і перука стала характерним елементом єврейського жіночого костюму[4]. В середині XX століття більшість єврейок, за винятком літніх прихильниць ортодоксального юдаїзму і ультраортодоксальних юдейок, перестали носити перуки. В кінці XX століття шейтель знову став більш популярний, і його носить більшість ортодоксальних юдейок [4] [3].

Більшість релігійних авторитетів, включаючи Маген Аврахама і Рема, дозволяє перуки, зроблені зі штучного волосся або натурального волосся, які не належать самій жінці яка їх носить[5]. У разі, якщо юдейка живе в співтоваристві, де не прийнято носити перуки, вважається, що носити шейтль не варто (до теологів, виступаючим проти шейтелів, відносяться Хатам Софер, Ісахаре Ейленбург та сефардсько-мізрахський релігійний лідер Овад'я Йосип) [5] [4] [6][7]. Багато хасидських рабинів виступають проти шейтелів, особливо зроблених з натурального волосся, з іншого боку, хасиди - хабадники вважають перуки найкращим способом покриття голови [4] [8]. У громадах сатмарських і сквирських хасидів заміжнім жінкам прийнято голити голову і надягати перуку [4]. Деякі громади вимагають надягати на перуку ще й головний убір [3]. Ізраїльські ортодоксальні юдейки зазвичай віддають перевагу не перукам а хусткам та іншим головним уборам[4].

Шейтелі з натурального волосся можуть коштувати дуже дорого, кілька тисяч доларів [9]. У 2004 році в США виник скандал, пов'язаний з виробництвом шейтелів з волосся, зібраних індуїстськими храмами в якості пожертвувань (в основному в храмі Тірумали Венкатешвари). Кілька чільних рабинів, включаючи Йосефа Шалома, оголосили, що використання таких перук порушує заповідь про заборону ідолопоклонства[10]. У 2016 році з'явився сайт ShayTell, що збирає відгуки на шейтелі, аналогічно Yelp[9].

Примітки

  1. Encyclopaedia Judaica, 2007, с. 17.
  2. Encyclopaedia Judaica, 2007, с. 16.
  3. Salzberg.
  4. Goldberg.
  5. Falk, 1998, с. 241.
  6. Ari Galahar (6 вересня 2010). Rabbi Yosef comes out against wig-wearing (англ.). Ynetnews. Процитовано 6 липня 2017.
  7. Student.
  8. Любавицький ребе (1 995). Beautiful Within (англ.). Sichos in English. Процитовано 6 липня 2017.
  9. Lisa Keys (14 червня 2016). It’s Yelp for sheitels — the first-ever wig review site (англ.). Jewish Telegraphic Agency. Процитовано 6 липня 2017.
  10. Ron Grossman (9 червня 2004). Orthodox Jews in hairy dilemma on wigs (англ.). Chicago Tribune. Процитовано 6 липня 2017.

Література

  • Encyclopaedia Judaica / edited by Fred Skolnik and Michael Berenbaum. — Keter Publishing House. — Т. 8. — 398 с. — ISBN 78-0-02-865936-7.
  • Frimet Goldberg and Shimon Steinmetz (13 квітня 2014). The Complete History of the Sheitel (англ.). Forvard. Процитовано 6 липня 2017.
  • Gil Student (9 березня 2011). Sheitels (англ.). Torah Musings. Процитовано 6 липня 2017.
  • Alieza Salzberg. Hair Coverings for Married Women (англ.). My Jewish Learning. Процитовано 6 липня 2017.

Посилання

  • Julia Sherman. She Goes Covered (англ.). Triple Canopy. Процитовано 6 липня 2017.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.