Шейтель
Шейтель, шейтль (ідиш שייטל) — перука з штучного або натурального волосся, яку носять багато заміжніх єврейок, що належать до ортодоксального юдаїзму [1]. Перуки носять весь час, незалежно від того, чи знаходиться жінка одна, в компанії інших жінок, або ж у змішаній компанії.
В Біблії відсутні згадки про перуки, їх носіння - традиція - мінхаг. Особливі жіночі головні убори, характерні тільки для єврейок, з'явилися в XVII столітті, вони різнилися від регіону до регіону і в основному представляли собою чепчики [2]. Перуки із коричневого сатину поширилися приблизно в цей же час, і думки рабинів розділилися з питання їх допустимості [1] [3]. Популярність перук продовжувала зростати в XVIII столітті (тоді перуки носили багато багатих європейок), однак з настанням наступного століття мода змінилася, і перука стала характерним елементом єврейського жіночого костюму[4]. В середині XX століття більшість єврейок, за винятком літніх прихильниць ортодоксального юдаїзму і ультраортодоксальних юдейок, перестали носити перуки. В кінці XX століття шейтель знову став більш популярний, і його носить більшість ортодоксальних юдейок [4] [3].
Більшість релігійних авторитетів, включаючи Маген Аврахама і Рема, дозволяє перуки, зроблені зі штучного волосся або натурального волосся, які не належать самій жінці яка їх носить[5]. У разі, якщо юдейка живе в співтоваристві, де не прийнято носити перуки, вважається, що носити шейтль не варто (до теологів, виступаючим проти шейтелів, відносяться Хатам Софер, Ісахаре Ейленбург та сефардсько-мізрахський релігійний лідер Овад'я Йосип) [5] [4] [6][7]. Багато хасидських рабинів виступають проти шейтелів, особливо зроблених з натурального волосся, з іншого боку, хасиди - хабадники вважають перуки найкращим способом покриття голови [4] [8]. У громадах сатмарських і сквирських хасидів заміжнім жінкам прийнято голити голову і надягати перуку [4]. Деякі громади вимагають надягати на перуку ще й головний убір [3]. Ізраїльські ортодоксальні юдейки зазвичай віддають перевагу не перукам а хусткам та іншим головним уборам[4].
Шейтелі з натурального волосся можуть коштувати дуже дорого, кілька тисяч доларів [9]. У 2004 році в США виник скандал, пов'язаний з виробництвом шейтелів з волосся, зібраних індуїстськими храмами в якості пожертвувань (в основному в храмі Тірумали Венкатешвари). Кілька чільних рабинів, включаючи Йосефа Шалома, оголосили, що використання таких перук порушує заповідь про заборону ідолопоклонства[10]. У 2016 році з'явився сайт ShayTell, що збирає відгуки на шейтелі, аналогічно Yelp[9].
- Ортодоксальні юдейки в перуках і хустках
- Єврейка в шейтелі
- Рейчел Фреєр - перша суддя-хасидка в штаті Нью-Йорк
Примітки
- Encyclopaedia Judaica, 2007, с. 17.
- Encyclopaedia Judaica, 2007, с. 16.
- Salzberg.
- Goldberg.
- Falk, 1998, с. 241.
- Ari Galahar (6 вересня 2010). Rabbi Yosef comes out against wig-wearing (англ.). Ynetnews. Процитовано 6 липня 2017.
- Student.
- Любавицький ребе (1 995). Beautiful Within (англ.). Sichos in English. Процитовано 6 липня 2017.
- Lisa Keys (14 червня 2016). It’s Yelp for sheitels — the first-ever wig review site (англ.). Jewish Telegraphic Agency. Процитовано 6 липня 2017.
- Ron Grossman (9 червня 2004). Orthodox Jews in hairy dilemma on wigs (англ.). Chicago Tribune. Процитовано 6 липня 2017.
Література
- Encyclopaedia Judaica / edited by Fred Skolnik and Michael Berenbaum. — Keter Publishing House. — Т. 8. — 398 с. — ISBN 78-0-02-865936-7.
- Frimet Goldberg and Shimon Steinmetz (13 квітня 2014). The Complete History of the Sheitel (англ.). Forvard. Процитовано 6 липня 2017.
- Gil Student (9 березня 2011). Sheitels (англ.). Torah Musings. Процитовано 6 липня 2017.
- Alieza Salzberg. Hair Coverings for Married Women (англ.). My Jewish Learning. Процитовано 6 липня 2017.
Посилання
- Julia Sherman. She Goes Covered (англ.). Triple Canopy. Процитовано 6 липня 2017.