Шейчен-лінг

Будиський монастир Шейчен-лінг («Оселя Великого Знання») — перший, і поки єдиний, що офіційно діє в Україні, буддистський монастир. Належить до тибетської гілки буддистської традиції Ваджраяна («Алмазна Колісниця») — школи Ньїнґма-па.

Шейчен-лінг

Загальна площа монастиря — близько 1 га. Створений в 1993 р., освячений 5 травня 1993 р. У 2003 р. одержав офіційну реєстрацію Державного комітету України зі справ релігій.

 У зв'язку з війною на сході України припинив свою діяльність.

У монастирі регулярно проводилися ретрити: цикли медитації й вивчення буддійського Канону для буддистів-мирян від трьох до чотирнадцяти днів.

Крім духовних практик ченці монастирю займалися вивченням і виготовленням препаратів східної (тибетської й китайської), а також — народної української медицини.

Повсякденний розпорядок життя в монастирі будується за правилом: «третина доби — віддай Практиці, третина — повсякденним справам, третина — відпочинку». При цьому серйозно практикуючий Дхарму чернець повинен намагатися навіть повсякденні справи перетворити в Практику, для чого існують спеціальні методи, такі, наприклад, як древня буддійська Практика Сатипатхана — «Розвитку Уважності».

Також на базі монастиря регулярно проводилися відкриті ритрити — цикли посиленої медитативної практики й вивчення Дхарми, відвідати які мають можливість всі охочі. У періоди ритритів здійснюється 4 щоденних цикли медитацій по 2 години кожний.

Духовна практика ченців і послушників монастиру опирається на Навчання Будди в Традиції Ваджраяна — «Алмазна Колісниця», Школи Н'інгма-па, у дусі плину Римэ — «Внесектарности», при якому всі Традиції й Школи Дхарми розглядаються як різні Шляхи, що ведуть до єдиної мети — Просвітління, а тому — заслуговують усілякої поваги й уважного вивчення. Основними духовними практиками ченців Шейчен-лінга є, у міру просування, Сатипаттхана — «Чотирьох Основ Розвитку Уважності» і Анапанасати — «Розвиток Уважності через відчуття подиху», «Чотири Основи Зародження Віри», Нгондро — «Чотири Спеціальні Основи» і, на просунутих етапах, — практики циклу Дзогчен і Махамудри.

Також, як додаткові практики, що дозволяють підтримувати фізичне здоров'я, вивчаються методи тибетської медицини й традиційного тибетського військового мистецтва — маг-цзал.

Незважаючи на невеликі розміри, монастир відомий далеко за межами України своїми лікарськими препаратами, багато з яких не мають аналогів за своєю ефективністю в офіційній медицині.