Шемякін Михайло Михайлович

Михайло Михайлович Шемякін (нар. 4 травня 1943, Москва, РРФСР) — російський і американський художник, скульптор. Лауреат Державної премії Російської Федерації, народний художник Кабардино-Балкарії, народний художник Адигеї, почесний доктор ряду вищих навчальних закладів.

Шемякін Михайло Михайлович

Народження 4 травня 1943(1943-05-04)[1][2][3] (78 років)
Москва, СРСР
Країна  СРСР
 США[4]
 Росія[4]
 Франція[4]
Навчання Петербурзька академія мистецтв
Діяльність художник, скульптор, письменник
Напрямок скульптура
Твори Діти — жертви вад дорослих
Нагороди
 Шемякін Михайло Михайлович у Вікісховищі
Михайло Шемякін та Анатолій Коненко

Біографія

Значна частина дитинства пройшла в НДР. В 1957, у віці 14 років повернувся в СРСР, в Ленінград, де був прийнятий в середню художню школу при Інституті живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна, де навчався з 1957 по 1961 рік. Був відрахований за «естетичне розбещення» однокурсників і невідповідність нормам соцреалізму.

З 1959 по 1971 рік працював листоношею, вахтером, протягом п'яти років працював такелажником в Ермітажі.

У 1962 році в клубі російського журналу «Зірка» відкрилася перша виставка. У 1967 році заснував групу художників «Петербург». Разом з філософом Володимиром Івановим створив теорію метафізичного Синтетизму, присвячену пошукам нових форм іконопису, заснованих на вивченні релігійного мистецтва різних епох і народів. Два роки був послушником в Псково-Печорському монастирі.

Після численних арештів виставок, конфіскацій робіт і примусових заходів медичного характеру в психіатричних лікарнях[5] в 1971 році був вигнаний з СРСР. На думку Шемякіна, ініціатором переслідування часто були не правоохоронні органи, а Спілка художників СРСР.

Після вигнання з СРСР жив в Парижі, в 1981 році переїхав до Нью-Йорка. У Парижі влаштовував виставки і публікував роботи своїх колег — російських художників і письменників-нонконформістів. У жовтні 1990 року підписав «Римське звернення».

Розпочаті в 1960-і роки дослідження мистецтва всіх часів і народів виросли в колекцію образів, структурованих за технічними, історичними і філософськими категоріями, за що був удостоєний п'яти почесних докторських ступенів. Ця колекція стала основою для створення Інституту філософії та психології творчості (Франція).

У 2000 році заснував Уявний музей в місті Хадсон, штат Нью-Йорк, де організовуються виставки по тематиці досліджень. У 2002—2003 роках створив для російського каналу «Культура» 21 серію циклу «Уявний музей Михайла Шемякіна». З 2009 року в Фонді художника Михайла Шемякіна в Санкт-Петербурзі організовує виставки за матеріалами своїх досліджень. У 2013 році випустив перші каталоги підсумків досліджень.

Примітки
  1. SNAC — 2010.
  2. RKDartists
  3. Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 1998. — ISBN 978-1-884446-05-4
  4. LIBRIS — 2014.
  5. Пресса России: карательная психиатрия возвращается? (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.