Шеньчжоу (космічний корабель)

Шеньчжоу (Китайською 神舟; піньїнь: Shén Zhōu) — «Священний корабель») — космічна програма Китайської Народної Республіки, яка почала розроблятися з 1992 року.

Шеньчжоу
 Шеньчжоу у Вікісховищі

Космічні кораблі «Шеньчжоу» виводяться на орбіту ракетою-носієм сімейства «Великий похід» CZ-2F (Чанчжен-2F), розробленою спеціально для пілотованих кораблів. Довжина CZ-2F — 58.3 м, стартова маса — 479.8 т, паливо — несиметричний диметилгідразин (НДМГ, «гептил»), окислювач — азотний тетраоксид (АТ, «аміл»).

Здійснені польоти

20 листопада 1999 у 6 годин 30 хвилин проведений успішний запуск «Шеньчжоу-1», корабель вийшов на орбіту і зробив 14 витків навколо Землі, повертальна капсула корабля благополучно приземлилася на заданий посадочний майданчик у Внутрішній Монголії 21 листопада в 3 години 41 хвилину.

10 січня 2001 року, 1 година 00 хвилин, проведений успішний запуск «Шеньчжоу-2», корабель був на орбіті 7 днів, всього зробив 108 витків навколо Землі, в другій половині дня 16 січня капсула корабля приземлилася на заданий посадочний майданчик у Внутрішній Монголії.

25 березня 2002 року, 22 години 15 хвилин, проведений успішний запуск «Шеньчжоу-3», корабель літав на орбіті 7 днів, всього зробив 108 витків навколо Землі, 1 квітня повертальна капсула корабля успішно приземлилася на заданий посадочний майданчик у Внутрішній Монголії.

30 грудня 2002 року, 0 годин 40 хвилин, проведений успішний запуск «Шеньчжоу-4», корабель знаходився на орбіті 7 днів, всього зробив 108 витків навколо Землі, 5 січня 2003 року в 19 годин 18 хвилин капсула корабля успішно повернулася на заданий посадочний майданчик у Внутрішній Монголії.

15 жовтня 2003 року, 9 годин 00 хвилин, проведений успішний запуск «Шеньчжоу-5» з космонавтом (китайською тайконавт) на борту, корабель вийшов на орбіту і зробив 14 витків навколо Землі, 16 жовтня в 6 годин 23 хвилини капсула корабля успішно повернулася на заданий посадочний майданчик у Внутрішній Монголії, космонавт Ян Лівей самостійно вибрався з капсули, почуваючи себе в прекрасній фізичній формі. Китай став третьою державою після Радянського Союзу і США, яка успішно відправила людину до космосу.

12 жовтня 2005 року, 9 годин 00 хвилин, проведений успішний запуск «Шеньчжоу-6», корабель подорожував на орбіті 5 днів, зробивши 77 витків навколо Землі. Двоє космонавтів Фей Цзюньлун і Не Хайшен в орбітальному відсіку і в повертальній капсулі здійснили ряд наукових дослідів. 17 жовтня в 4 години 33 хвилини капсула корабля успішно повернулася на заданий посадочний майданчик у Внутрішній Монголії, двоє космонавтів самостійно вийшли з капсули, фізично обидва відчували себе добре.

Китайський пілотований космічний апарат «Шеньчжу-7» був запущений з трьома космонавтами на борту з космодрому Цзюцюань (провінція Ганьсу) 25 вересня 2008 р. 27 вересня китайський космонавт Чжай Чжиган зробив вихід з космічного корабля, ставши першою в історії КНР людиною, що побувала у відкритому космосі. 28 вересня екіпаж китайського корабля «Шеньчжу-7» успішно приземлився в степах Внутрішньої Монголії. Третя китайська експедиція в космос завершилася успішно.

«Шеньчжоу-8» — безпілотний космічний апарат. Перший із цієї серії кораблів, обладнаний двома стикувальними вузлами. Запуск відбувся 31 жовтня 2011 року. Відповідно до програми польоту було здійснено два стикування корабля з першою китайською орбітальною станцією «Тяньгун-1». 17 листопада спускний апарат повернувся на Землю.

«Шеньчжоу-9» — четвертий пілотований космічний корабель КНР. Запущений 16 червня 2012 року та повернувся на Землю 29 червня 2012 року. Другий за рахунком із серії «Шеньчжоу» кораблів, котрі обладнані стикувальним вузлом. Екіпаж корабля складався з трьох осіб. Продовжено формування пілотованого комплексу і здійснено доставку і повернення вантажів для національної космічної станції.

«Шеньчжоу-10» — п'ятий пілотований космічний корабель КНР серії «Шеньчжоу». Запущений 11 червня 2013-го року[1][2]. Третій за рахунком із серії «Шеньчжоу» кораблів, обладнаних стикувальним вузлом. Екіпаж корабля складався з трьох осіб. Вдруге в китайській космонавтиці в польоті брала участь жінка[3], здійснено пілотоване стикування. Повернення корабля з екіпажем на Землю відбулося 26 червня 2013 року.

Цікаві факти

Запуски

Місія Емблема Запуск Тривалість Посадка Екіпаж Примітки
Шеньчжоу-1
-
19 листопада 1999 22 г. 11 хв. 20 листопада 1999
-
Тестовий політ нового космічного корабля Шеньчжоу
Шеньчжоу-2
-
9 січня 2001 7 д. 10 г. 22 хв. 16 січня 2001
-
Наукові експерименти з живими організмами
Шеньчжоу-3
-
25 березня 2002 6 д. 18 г. 51 хв. 1 квітня 2002
-
Експерименти з імітації польоту людини (манекен)
Шеньчжоу-4
-
29 грудня 2002 7 д. 10 г. 22 хв. 5 січня 2003
-
Експерименти з імітації польоту людини (манекен)
Шеньчжоу-5 15 жовтня 2003 21 г. 22 хв. 15 жовтня 2003 Ян Лівей Перший китайський пілотований політ
Шеньчжоу-6 12 жовтня 2005 4 д. 19 г. 33 хв. 16 жовтня 2005 Фей Цзюньлун Перший космічний політ двох тайконавтів
Не Хайшен
Шеньчжоу-7 25 вересня 2008 2 д. 20 г. 27 хв. 28 вересня 2008 Лю Бомін Перший космічний політ трьох тайконавтів. Перший вихід у відкритий космос (17 хв.)
Чжай Чжиган
Цзин Хайпен
Шеньчжоу-8
-
31 жовтня 2011 16 д. 13 г. 34 хв. 3 листопада 2011
-
Відпрацювання стикування з орбітальною станцією Тяньгун-1
Шеньчжоу-9 16 червня 2012 12 д. 15 г. 24 хв. 29 червня 2012 Цзин Хайпен Перша експедиція на космічний модуль Тяньгун-1. Перша жінка-тайконавт. Наукові і технічні експерименти
Лю Ван
Лю Ян
Шеньчжоу-10 11 червня 2013 14 д. 14 г. 29 хв. 26 червня 2013 Не Хайшен Стикування з космічною лабораторією Тяньгун-1, відпрацювання ручного режиму стикування. Друга жінка-тайконавт.
Чжан Сяогуан
Ван Япін
Шеньчжоу-11 16 жовтня 2016 32 д. 6 г. 13 хв. 18 листопада 2016 Цзин Хайпен Стикування з космічною лабораторією Тяньгун-2. Виконання експериментів
Чень Дун
Шеньчжоу-12 17 червня 2021 17 вересня 2021 Не Хайшен Перша експедиція на Тяньхе (модуль Китайської космічної станції). Продовження будівництва ККС. Вихід у відкритий космос.
Лю Бомін
Тан Хонгбо
Заплановані запуски
Місія Емблема Запуск Тривалість Посадка Екіпаж Примітки
Шеньчжоу-13 3 жовтня 2021 (план) квітень 2022 (план) Продовження будівництва ККС. Вихід у відкритий космос.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.