Шепіт і крик

Дія відбувається у великому маєтку в присутності трьох сестер — Агнес, Карін і Марії. Агнес дуже хвора, віддана служниця Ганна доглядає за нею і морально її підтримує. Багаторічні напружені відносини між цими чотирма жінками лежать в основі сюжету.

Агнес хвора на рак, протягом усього фільму вона згадує епізоди дитинства. Мати, яку Агнес так любила все своє життя, за сюжетом фільму не дуже-то їй прихильна. Швидше, у матері була велика прихильність до Марії, ніж до Карін і Агнес. Схоже, Агнес це завжди відчувала.

Сестри по черзі згадують своє безтурботне і дивовижне дитинство, про те, як вони грали, розважалися, сміялися. В дитинстві все по-іншому. А зараз вони підсвідомо ненавидять один одного. Єдиною відданою людиною в їх сім'ї залишається служниця Ганна, яка, окрім виконання своїх обов'язків, піклується про Агнес. Ганна, сама втратила маленьку дочку, робить все з любов'ю, просто і по-людськи, а не як звичайна покоївка.

Кожна з сестер по-своєму нещасна. Карін — жорстка, розчарувавшись в людській щирості й почуттях, вона висловлює страх, недовіру до проявів ніжності та відгороджується від усіх. Марія — весела і легковажна, вона вміло приховує природну байдужість до всього, ввічливим співчуттям і привітністю. Щоб приховати внутрішню порожнечу Марія з ентузіазмом виконує моральні та етичні обряди стосовно сестер.

Після довгих мук Агнес вмирає, очі закриває їй служниця Ганна. Марія в цей момент плаче, а на обличчі Карін спостерігається щось схоже на співчуття, але разом з тим — водночас і біль, і радість.

Прикінцева сцена фільму супроводжується чудовою музикою Баха і Шопена, що звучить по черзі. Коли сестри у компанії чоловіків сидять у вітальні перед тим, як виїхати, всі четверо вирішують відпустити наймичку Ганну і пропонують їй взяти на згадку якусь дрібницю з речей своєї улюбленої господині. Ганна ж категорично відмовляється.

В кінці картини Ганна запалює свічку. Діставши щоденник Агнес, взятий таємно на пам'ять, вона читає... На екрані відтворюється епізод з життя сестер — як вони утрьох зі служницею безтурботно гуляли в парку, гойдалися на улюблених гойдалках, сміялися і були щасливі. Попри те, що Агнес вже була хвора, вона насолоджується тими митями безхмарного щастя, які дозволили їй відчути себе в близькості до рідних та близьких їй людей. Мабуть, що це були останні хвилини, коли вона була по-справжньому щаслива. І її смерть лише оголила драматичність і болючість взаємин жінок цього дому.

«Так змовкають шепоти й крики». (І. Бергман)

• Гарріет Андерссон — Агнес
• Карі Сюльван — Ганна
• Інгрід Тулін — Карін
• Лів Ульман — Марія
• Ерланд Юсефсон — Давид, доктор
• Андерс Ек — Тесак, священник

Фільм зібрав колекцію з 20 перемог і 7 номінацій на різних кінофестивалях[6], серед яких:

• «Шепіт і крик» на сайті IMDb (англ.)
• «Шепіт і крик» на сайті AllMovie (англ.)