Шестак Надія Петрівна

Надія Шестак народилася і виросла на Південному Уралі, в Челябинській області, в сім'ї українців. Закінчила Київський інститут культури (диригентсько-хорове відділення) в 1983 році.

Виступала в складі знаменитого ансамблю «Мрія», який виступав разом з Миколою Гнатюком.

Після того, як колектив «Мрії» розпався, Надія Шестак працювала у Миколи Мозгового в його гурті «Вересень». У цьому колективі до неї прийшли перші успіхи, зокрема — друге місце на конкурсі артистів естради України в 1986 році, приз глядачів на відбірковому турі телеконкурсу «Юрмала-87», третє місце на всесоюзному конкурсі виконавців «Ялта-88», лауреат Міжнародного конкурсу професійних вокалістів «Вільнюс-93».

У 1991 році Шестак припиняє виступи на естраді. Навчається у Московському музично-педагогічному інституті ім. Гнесіних в класі Олександра Градського. Пізніше працювала на телебаченні ведучою програм «Зичимо щастя», "Монітор у Національної телевізійної телекомпанії України.

З 1993 року також повернулася і на музичну сцену, і відразу ж стала лауреатом Міжнародного конкурсу професійних вокалістів у Вільнюсі. В цьому ж році отримала звання Заслуженої артистки України.[1]

На початку 1996 року вона починає запис головної ролі мюзиклу Арнольда Святогорова «Роксолана», а до літа фірма НАК розтиражовує її першу касету. В 1998 році їй присвоєне звання Народної артистки України.[2]

У 1999 році виходить ще дві касети співачки — «Сину, Ангел мій» та «Я горжусь тобой отец», згодом об'єднані за рік в одному CD-збірнику «Ностальгія». У цьому ж році Надію Шестак нагородили «Орденом княгині Ольги».[3] Згодом, за сімейними обставинами, вона переїхала на помешкання до Москви і в черговий раз полишила вітчизняну естраду — на «Радіо Росії» вона вела програму «Поющая Украина».

Повернення в Україну відзначилося зміною сценічного імені на Надія Крутова-Шестак. Лейбл «Атлантик» один за одним випустив три компакт-диски співачки: «Віри, Любові…», «Жіноча доля», «Нареченная Надеждой».

Нині Шестак Надія Петрівна живе і працює у м. Києві.

Веде активну доброчинну діяльність. Упродовж багатьох років очолює художню раду Всеукраїнського фестивалю мистецтв «Майбутнє України — діти!»

• Батьки — Петро Борисович та Ольга Федорівна Шестак, українці, яких на початку 30-х років виселили з Чернігівщини на Урал.[4] Жили у м. Копєйськ в Челябінській області. Батьку Надія присвятила пісню «Я горжусь тобой, отец», мамі — пісню «До маминих очей» («Мамо, тобі низесенько вклонюсь»)
• Чоловік — Василь Васильович Крутов, генерал-лейтенант, перший командир української «Альфи», з 14 квітня по 7 липня 2014(20140707) керівник АТО СБУ.Два сини.[4] Первісток Олег[4], якому Надія присвятила пісню «Сину, ангел мій»[5]

1993 — почесне звання «Заслужений артист України»

1998 — найвище почесне звання «Народний артист України»

2000 — Орден Княгині Ольги 3-го ступеня

2001 — Міжнародна премія імені В.Винниченка

2012 — Міжнародна премія ЗА ДОБРОЧИННІСТЬ МДФ «Українська хата»

• 1996 — Зустрічаймо любов (касета)
• 1999 — Сину, Ангел мій (касета)
• 1999 — Я горжусь тобой, отец (касета)
• 2000 — Ностальгія (CD-Audio)
• 2001 — Сину, Ангел мій (CD-Audio)
• 2004 — Віри, Любові… (CD-Audio)
• 2005 — Жіноча доля (CD-Audio)
• 2005 — Нареченная Надеждой (CD-Audio)

Надія Шестак: Звертаюсь до народних артистів України./Публіцистика.//Урядовий кур'єр: газета.-1999,11 грудня. С.16

Рудаков Микола Іванович. Автографи майстрів. — К. : Міжнародний доброчиний фонд «Українська хата», 2005. — 128 с.: іл.,с.59-60 — ISBN 966-7025-05-5

Рудаков Микола./Надія Шестак: В добро і любов треба вірити.//Урядовий кур'єр: газета.1997,4 лютого. С.9

Рудаков Микола .Надія Шестак.//Хата: газета.№ 4(23),1997,1 квітня. С.8

Рудаков Микола. Вірити в любов.//Сільські вісті: газета.1997,13 червня. С.8

Рудаков Микола. Співачка Надія Шестак.//Сільські вісті: газета.2000,7 березня. С.8

Рудаков Микола. Живим голосом.//Урядовий кур'єр: газета.2000,19 серпня. С.6

• «Я роблю пісні, а Таня Нєдєльська — дітей (рос.)»
• «Черемшина». Історія української естради
• Крутова-Шестак Надія на rock-oko.com