Шестов Лев Ісаакович

Лев Ісаакович Шестов (справжнє ім'я Ієгуда Лейб Шварцман; 31 січня (12 лютого) 1866, Київ 19 листопада 1938, Париж) — філософ-екзистенціаліст.

Шестов Лев Ісаакович
Народження 31 січня (12 лютого) 1866
Київ, Російська імперія
Смерть 19 листопада 1938(1938-11-19) (72 роки)
Париж, Франція
Громадянство (підданство)  Російська імперія
 РРФСР
 Швейцарія
 Франція
Знання мов
  • російська[1]
  • Діяльність
  • викладач університету, письменник, історик літератури
  • Викладав Паризький університет
    Науковий ступінь кандидат університету (1889)
    Alma mater Московський державний університет імені М. В. Ломоносова і КНУ імені Тараса Шевченка
    Зазнав впливу
  • Фрідріх Ніцше, Серен К'єркегор, Достоєвський Федір Михайлович, Толстой Лев Миколайович, Лермонтов Михайло Юрійович, Чехов Антон Павлович, Вільям Шекспір, Бенедикт Спіноза, Генріх Гейне і Мартін Лютер

  •  Шестов Лев Ісаакович у Вікісховищі

    Біографія

    Батько — багатий фабрикант. Навчався у Московському університеті спочатку на фізико-математичному, а потім на юридичному факультеті. Декілька років жив у Києві, де продовжував справу батька. Одночасно займався літературою та філософією. 1895 року Шестов тяжко захворів (нервовий розлад).

    У Римі Шестов одружився з православною російською дівчиною Анною Березовською. 1898 року вийшла його перша книга «Шекспір та його критик Брандес». Відома праця Шестова — «Апофеоз беспочвенности (опыт адогматического мышления)». 1920 року Лев Шестов покинув Росію й поїхав до Франції, де прожив до своєї смерті.

    Примітки

    Джерела

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.