Шиванюк Олександр Миколайович
Шиванюк Олександр Миколайович (* 17 червня 1971) — український вчений-хімік, доктор хімічних наук, професор.
| Шиванюк Олександр Миколайович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 17 червня 1971 (50 років) |
| Діяльність | хімік |
| Alma mater | НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського |
| Галузь | хімія |
| Заклад | Київський національний університет імені Тараса Шевченка |
| Звання | професор |
| Ступінь | доктор хімічних наук |
Найбільш цитований науковець Київського національного університету ім. Тараса Шевченка [1]. Індекс Хірша h=36 , 3642 цитування (27.07.2018) зідно Google Scholar.
Основні наукові пріоритети: нанохімія, супрамолекулярна, комбінаторна, медична та фізико-органічна хімія, фізика міжмолекулярних взаємодій, радіоспектроскопія, рентгенівська кристалографія.
Наукова біографія
1994 — закінчив хіміко-технологічний факультет Київського політехнічного інституту.
Працював лаборантом (1989–1992), інженером (1993-1994), молодшим (1995), старшим (2004–2005) та провідним (2006) науковим співробітником Інституту органічної хімії НАН України.
Захистив кандидатську дисертацію (1994) та докторську (2005) дисертації зі спеціальності «органічна хімія».
1995–1996 — працював дослідником в університеті Твенте (Енсхеде, Нідерланди), займався дослідження фоточутливих рецепторів і самоорганізованих рецепторних систем.
1996–1999 — виконував наукові роботи в Університеті Йоганнеса Ґутенберґа (Майнц, ФРН).
Стипендіат Євроатома. Дослідження проводилися за темою «Синтез комплексонів для селективного розділення катіонів лантанидів та актинидів у рідких низькорадіоактивних відходах ядерної енергетики».
1999–2000 — працював старшим дослідником в Університеті м. Ювескюля (Фінляндія). Професор-стипендіат Фінської Академії Наук. Робота проводилася за темою «Рентгеноструктурні та радіоспектроскопічні дослідження міжмолекулярних комплексів у кристалічному стані та розчинах».
2000–2003 — працював старшим дослідником в Інституті хімічної біології Скаггса при Дослідному інституті Скрипса (Ла Хойа, Каліфорнія, США). Отримав стипендію фонду Скаггса. Наукові розробки виконувалися у галузі нанохімії, медичної хімії.
2007-2010 — провідний науковий співробітник НВО Хімбіоцентр при Київському національному університеті ім. Т.Шевченка.
З 2010 — професор Інституту високих технологій Київського національного університету ім. Т.Шевченка.
Викладає курси «Вибрані розділи неорганічної та органічної хімії», «Супрамолекулярна хімія», «Дифракційні методи структурного аналізу», «Загальна хімія», «Квантова хімія» в Інституті високих технологій КНУ.
Має понад 100 наукових і науково-методичних публікацій.
Автор 4 патентів на винаходи та монографії.