Шивелуч

Шивелуч — один з найбільших вулканів Камчатки. Діаметр його основи становить 40-50 кілометрів, площа не менше 1300 квадратних кілометрів, висота над рівнем моря 3283 метри.

Представлений він двома спорудами: Старий і Молодий Шивелуч. Старий — стратовулкан. Складний з грубомеленого матеріалу, що перешаровується з лавовим. Вінчається великою кальдерою (кальдера — казаноподібна западина, що утворилася внаслідок провалу вершини вулкана, а іноді і прилеглої до нього місцевості) діаметром 9 кілометрів. Уступи її досить добре збереглися, і висота їх міняється від кількох сотень метрів до 1,5 кілометра в районі головної вершини. При її утворенні було викинуто близько 60 кубічних кілометрів пірокластічного матеріалу, який поширився до русла річки Камчатки і далі.

На дні кальдери і ближче до її північно-західного краю розташовується Молодий Шивелуч. Представлений він кількома злитими екструзивними куполами (Центральний, Подвійний, Суєлич і інші), з короткими лавовими потоками андезитового, андезито-дацитового складу. Діаметр основи Молодого Шивелуча становить 6-7 кілометрів.

Вулкан Шивелуч, 10 липня 2007 року

Шивелуч — вулкан, що діє. Найзначніші катастрофічні виверження відбуваються через кожні 100–300 років. Останні спостерігалися в 1854 і 1964 роках. Виверження 12 листопада 1964 року стало одним з нвйсильніших в сучасній історії вулкана — висота стовпа викинутого попелу досягала 15 кілометрів, а потоки грязі і уламків вулканічної породи пройшли шлях 20 кілометрів. У 1964 році при виверженні сильними вибухами куполи майже повністю були знищені, і на їхньому місці утворився подвійний кратер. Діаметр північного становить 1,7 кілометра, південного, — близько 2 кілометрів. Матеріал, викинутий вибухами, суцільним плащем, потужністю від 0,5 до 50 метрів, відклався на південних схилах. Площа, покрита ним, склала приблизно 100 квадратних кілометрів.

У 1980 році в північному кратері став формуватися екструзивний купол (без каналу в тілі куполу і кратера) андезитового складу. Зростання куполу відбувається досі й супроводжується експлозіями (вулканічний вибух, що супроводжується викидами великої кількості пірокластичного матеріалу і газу) різної потужності.

Нижні схили вулкана Шивелуч до висоти 750 метрів покриті лісами кам'яної берези і чагарниками кедрового стланика, вище знаходяться луги, ближче до вершине — позбавлена рослинності лавово-попільна поверхня.

Слабкі і середньої сили виверження відбуваються значно частіше і зазвичай супроводжуються зростанням екструзивних куполів. Внаслідок вивержень у 2004—2005 роках висота куполу вулкана зменшилася на 115 метрів. Хмара попелу поширилася на понад 700 кілометрів на захід від вулкана, накривши смугою шириною до 150 кілометрів півострів і прилеглу акваторію Охотського моря.

У грудні 2006 року вулкан Шивелуч знов активізувався. У ніч на 19 грудня 2007 року сейсмологи зафіксували потужне виверження вулкана. З кратера Шивелуча піднялися могутні стовпи попелу, в південному напрямку спустився пірокластичний потік (лавина газу, попелу і уламків магматичного матеріалу температурою близько 800 градусів Цельсія) протяжністю 6-7 кілометрів. Потужний сплеск активності вулкана стався 14 вересня 2008 року, він привів до обвалення частини його куполу. Посилення активності вулкана почалося у травні 2009 року. У куполі вулкана внаслідок активізації виверження утворилася тріщина глибиною близько 30 метрів. Одне з останніх активних вивержень вулкана зафіксовано у червні 2011 року. Попіл досягав висоти 7500 метрів.[1] Для населених пунктів виверження вулкана небезпеки не являє, проте попільні викиди становлять загрозу для авіації. 23 листопада 2014 року стався ще один потужний викид попелу, і цього разу його стовп досяг у висоту 8 км, однак він без шкоди розвіявся у південно-східному напрямку[2].

• Sheveluch. Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут. Процитовано 19-10-2020. (англ.)
• Докладна інформація про вулкан(рос.)
• Shiveluch at Global Volcanism Program (англ.)
• Вебкамера на вулкан
• Супутникові знімки Google Maps