Камчатка (річка)

Камчатка — найбільша річка півострова Камчатка в Камчатському краї Росії. Впадає у Камчатську затоку Тихого океану і належить до його водного басейну.

Камчатка
Річка Камчатка. В очікувані порому
Мапа басейну річки Камчатки
56°14′ пн. ш. 162°30′ сх. д.
Витік Серединний хребет, р-н гори Сарединної (1861 м)[1]
• координати 54°18′34″ пн. ш. 157°40′34″ сх. д.
• висота, м 1050 м[1][2][3]
Гирло Камчатська затока
Усть-Камчатськ[1]
• координати 56°12′32″ пн. ш. 162°29′03″ сх. д.
• висота, м 0 м[1]
Похил, м/км 1,39 м/км
Басейн Камчатська затока → Тихий океан
Країни:  Росія
Камчатський край
Прирічкові країни:  Росія
Камчатський край
Регіон Камчатський край
Довжина 758 км[4]
Площа басейну: 55 900 км²[4]
Середньорічний стік

924 м³/с ст. Великі Щоки (за 61 км від гирла)[5]

965 м³/с ст. Нижньокамчатськ (за 35 км від гирла)[6]
Притоки: Kozyrëvkad, Elovkad, Schapinad, Amsharikd, Andrianovkad, Anchekrakd, Arlychd, Belayad, Bershd, Bilchenokd, Bolshaya Kimitinad, Bolshaya Klyukvennayad, Bolshaya Khapitsad, Bystrayad, Malaya Vakhminad, Gorbushad, Dolinovkad, Zhovkhand, Zhupankad, Ilchinetsd, Inokentishkad, Kavychad, Kakhtund, Kelmarkd, Kensold, Kirganikd, Kitilginad, Kozyrevskayad, Kolychevad, Koryatkad, Krapivnayad, Krerukd, Kryukid, Maksimovkad, Malaya Khapitsad, Mashikhinskayad, Milkovkad, Nikolka Pervayad, Pindrad, Polovinnayad, Radugad, Azhabachyad, Kamenskayad, Pekalkad, Krivayad, Yukolkad, Ekechd, Vtoraya Rechkad, Klyuchevskoyd, Rybrazvodskayad, Sanopadd, Studyonayad, Taenskayad, Tolbachikd, Urtsd, Ushkovskaya Rechkad, Fomkinad, Khalmind, Malaya Klyukvennayad, Cheremoshnayad, Estrebokosd, Eulchenokd, Urilkad, Pravy Vizitd і Krutenkayad
Ідентифікатори і посилання
код ДВР Росії 19070000112120000012690
GeoNames 2125075
 Медіафайли у Вікісховищі

Географія

Річка бере свій початок на східних схилах гір південної частини Серединного хребта на висоті ~1050 м над рівнем моря, поряд гори Сарединної (1861 м), тече на південь, а після озера Кенужен плавно повертає на схід, далі на північний схід і до злиття із річкою Правою Камчаткою (за 704 км від гирла) носить назву Озерна Камчатка. Від цього ж місця і до самого гирла, вздовж берега річки проходить автодорога Петропавловськ-Камчатський — Усть-Камчатськ.

У верхів'ї має гірський характер течії з численними перекатами та порогами. У середній течії річка виходить на Центральнокамчатську низовину і змінює характер течії на рівнинний. На цій ділянці у річки дуже звивисте русло, в окремих місцях розбивається на рукави. У нижній течії річка, огинає масив Ключевська Сопка, повертає на схід; в низов'ях розливається на численну кількість рукавів та озер на ділянці загальною площею більше 500 км², після чого перетинає хребет Кумроч, в північно-східній частині системи Східного хребта.

У гирлі річка утворює дельту, що складається з численних проток, розділених піщано-гальковими косами. Конфігурація дельти весь час змінюється. Впадає в Камчатську затоку, Тихого океану. Гирло блоковане баром, і має глибину близько 0,5 м. У місці впадіння річки Камчатки в океан вона з лівого берега з'єднується протокою Озерна з озером Нерпиче (552 км²), яке є найбільшим озером півострова Камчатка. Півострів на північ від дельти також названий по імені річки — Камчатським півостровом. Тут же в гирлі, розташоване селище і порт Усть-Камчатськ.[7]

Гідрологія

Живлення річки змішане, з переважанням підземного — 35% (за рахунок значної частини опадів, що просочуються в водопроникні вулканогенні породи і поповнюють запаси ґрунтових вод); снігове становить 34%, льодовикове — 28%, дощове лише — 3%.

Повінь з травня по вересень, з жовтня по квітень межень. Замерзає в листопаді, розкривається в квітні — травні.

Долина річки знаходиться в сейсмоактивній області з активним вулканізмом. При виверженнях можливе часте сходження селевих потоків через танення льодовиків в басейн річки. Найбільш значним був грязекам'яний потік, пов'язаний з катастрофічним виверженням в березні 1956 року вулкана Безіменного, в ході якого сель поширювалася по річці Велика Хапиця — одній із приток Камчатки [8] В окремих місцях через вихід гарячих джерел річка не замерзає протягом усього року.

За період спостереження протягом 53 років (1931–1984) на станції у селищі Ключі за 125 км від гирла, середньорічна витрата води становила 779 м³/с[9].

Середньорічна витрата води у Нижньокамчатську, за 35 км від гирла — 965 м³/с[6].

Спостереження за водним режимом річки Камчатки також проводилось протягом 47 років (1937–1985) на станції «Великі Щоки» (Усть-Камчатський район, Камчатський край), розташованої за 61 км від гирла, впадіння її у Камчатську затоку.[5] Середньорічна витрата води яка спостерігалася тут за цей період становила 924 м³/с для водного басейну 51 600 км², що становить близько 92% від загальної площі басейну річки. Величина прямого стоку в цілому по цій частині басейну становить — 565 міліметра на рік, що може розглядатися як досить поширена, для річок півострова Камчатки.

За період спостереження встановлено, мінімальний середньомісячний стік становив 461 м³/с (у березні), що становить більше 21% від максимального середньомісячного стоку, який відбувається у липні місяці та становить — 2 156 м³/с і вказує на недуже невелику амплітуду сезонних коливань.

За період спостереження, абсолютний мінімальний місячний стік (абсолютний мінімум) становив 363 м³/с (у березні 1946 року), абсолютний максимальний місячний стік (абсолютний максимум) становив 3 220 м³/с (у липні 1969 року).

Показники середньомісячної витрати води річки: Камчатка
за 47 років спостереження 1937-1985 на станції: Великі Щоки (за 61 км від гирла), м³/с:
Джерело: Kamchatka at Bolshie Scheki (англ.). UNESCO: Water resources. Архів оригіналу за 4 березня 2016.

Притоки

Річка Камчатка приймає близько сотні приток, довжиною більше 10 км. Найбільших із них, довжиною понад 50 км — 22 (від витоку до гирла):[4][10]

Назва притоки Довжина,
(км)		 Площа водозбірного басейну, (км²) Відстань від гирла Камчатки, (км) Витрата води,
(м³/с)
ліві притоки
Андріанівка921 190590
Мильковка (Жупанка)76386576
Кирганик1211 460550
Велика Кимитіна (Кимитіна)1052 330497
Козиревка (Каракова)2228 440299
Крапивна52344275
Крерук (Красний)55344228
Крюки54429205
Половинна61514196
Біла (Ліва Біла)63562174
Єловка (Матера)2448 240144
Ільчинець7072964
Радуга841 04035
праві притоки
Кавича1081000591
Вахвина Ліва94954562
Китильгіна14028,4473
Урц70689449
Щапіна (Ліва Щапіна)1723 420400
Максимовка60614340
Толбачик (Лівий Толбачик)1482 110322
Студена68759287
Велика Хапиця1111 96074

Населенні пункти

На берегах річки розташовано більше десятка населених пунктів (від витоку до гирла); села: Пущино (127)[11], Шароми (557), Мілкове (8251), Долинівка (315),Тайожний (130), Лазо (415), Атласове (790), селище Козиревськ (1241), село Майське (117); селища: Ключі (5726), Усть-Камчатськ (4352).

Див. також

Примітки
  1. Річка Камчатка на Kosmosnimki.ru. витік, гирло
  2. Аркуш карти N-57-XIV г. Вершинная. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1967 р. Видання 1980 р. (рос.), квадрат: 12х20
  3. Calculated with GeoLocator (англ.)
  4. Річка Камчатка / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
  5. Kamchatka at Bolshie Scheki (англ.). UNESCO: Water resources. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 липня 2015.
  6. Річка Камчатка // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  7. Аркуш карти O-58-XXXI Усть-Камчатск. Масштаб: 1 : 200 000. Стан місцевості на 1971-1980 р. Видання 1986 р. (рос.)
  8. В краю гарячих джерел — Володимир Семенов, Сервер для туристів і мандрівників "Скиталец"
  9. Басейн річки Камчатки — Станція: Ключі
  10. Валідатор водних об'єктів річки Камчатки. Архівовано 10 липня 2015 у Wayback Machine. Процитовано: 2015-06-22 (рос.)
  11. В дужках вказана кількість осіб в населеному пункті станом на 2010 рік.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.