Шикачик

Шика́чик[10] (Coracina) — рід горобцеподібних птахів родини личинкоїдових (Campephagidae). Представники цього роду мешкають в Південно-Східній Азії та Австралазії (за винятком великого шикачика, який мешкає в Південній Азії)[11].

?
Шикачик

Шикачик масковий (Coracina novaehollandiae)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Підряд: Співочі птахи (Passeri)
Родина: Личинкоїдові (Campephagidae)
Рід: Шикачик (Coracina)
Vieillot, 1816[1]
Види
  • Coracina caeruleogrisea
  • Coracina longicauda
  • Coracina temminckii
  • Coracina bicolor
  • Coracina maxima
  • Coracina lineata
  • Coracina novaehollandiae
  • Coracina boyeri
  • Coracina fortis
  • Coracina personata
  • Coracina welchmani
  • Coracina caledonica
  • Coracina striata
  • Coracina javensis
  • Coracina macei
  • Coracina dobsoni
  • Coracina schistacea
  • Coracina leucopygia
  • Coracina larvata
  • Coracina papuensistypus[2]
  • Coracina ingens
  • Coracina atriceps
Синоніми
Graucalus Cuvier 1816[3]

Coronis Gloger, 1827[4]
Cyrtes Reichenbach, 1850[5]
Gazzola Bonaparte, 1851[6]
Ptiladela Jacquinot & Pucheran, 1853[7]
Artamides Hartlaub, 1865[8]
Paragraucalus Mathews, 1913[9]

Посилання
Вікісховище: Coracina
Віківиди: Coracina
ITIS: 178502
NCBI: 108824
Fossilworks: 371712

Таксономія

За результатами молекулярно-генетичного дослідження, опублікованими в 2010 році, низку видів, яких раніше відносили до роду Coracina, було переведено до відновлених родів Edolisoma і Ceblepyris, а також до роду Оругеро (Lalage)[12].

Види

Рід нараховує 22 види:[13]

  • Шикачик товстодзьобий (Coracina caeruleogrisea)
  • Шикачик довгохвостий (Coracina longicauda)
  • Шикачик волошковий (Coracina temminckii)
  • Шикачик строкатий (Coracina bicolor)
  • Шикачик австралійський (Coracina maxima)
  • Шикачик жовтоокий (Coracina lineata)
  • Шикачик масковий (Coracina novaehollandiae)
  • Шикачик темнокрилий (Coracina boyeri)
  • Шикачик буруйський (Coracina fortis)
  • Шикачик сріблистий (Coracina personata)
  • Шикачик темний (Coracina welchmani)[14]
  • Шикачик меланезійський (Coracina caledonica)
  • Шикачик смугастий (Coracina striata)
  • Шикачик яванський (Coracina javensis)
  • Шикачик великий (Coracina macei)
  • Шикачик андаманський (Coracina dobsoni)[15][16]
  • Шикачик сизий (Coracina schistacea)
  • Шикачик білогузий (Coracina leucopygia)
  • Шикачик чорнощокий (Coracina larvata)
  • Шикачик чорнолобий (Coracina papuensis)
  • Шикачик мануський (Coracina ingens)
  • Шикачик молуцький (Coracina atriceps)

Етимологія

Наукова назва роду Coracina походить від слова дав.-гр. κορακινος — малий крук.[17]

Примітки
  1. L.J.P. Vieillot: Analyse d’une nouvelle ornithologie élémentaire. London: Taylor and Francis, 1883, s. 37. '
  2. Cabanis, Jean; Heine, Ferdinand (1850–1851). Museum Heineanum : Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt (de, la). Volume 1. Halberstadt: R. Frantz. с. 18.
  3. G. Cuvier: Le règne animal distribué d’après son organisation: pour servir de base a l’histoire naturelle des animaux et d’introduction a l’anatomie comparée. T. 1. Paryż: Chez Déterville, 1817, s. 341. '
  4. C.W.L. Gloger: Froriep’s Notizen aus dem Gebiete der Natur- und Heilkunde. Cz. 16. Wien: F. Mauke, 1827, ss. kol. 277. '
  5. H.G.L. Reichenbach: Avium systema naturale. Das natürliche system der vögel mit hundert tafeln grösstentheils original-abbildungen der bis jetzt entdecken fast zwölfhundert typischen formen. Dresden und Leipizg: Expedition der vollständigsten naturgeschichte, 1850, ss. lxviii. '
  6. C.L. Bonaparte: Conspectus generum avium. T. 1. Lugduni Batavorum: Apud E.J. Brill, 1850, s. 383. '
  7. H. Jacquinot & J. Pucheran: Voyage au pole sud et dans l’Océanie sur les corvettes l’Astrolabe et la Zélée. Zoologie. Cz. 3. Paris: Gide, 1853, s. 67. '
  8. G. Hartlaub. Monographische Studien über die Gruppe der Campephaginen. „Journal für Ornithologie”. 13, s. 170, 1865 '.
  9. G.M. Mathews. New generic names, with some notes on others. „Austral Avian Record”. 2, s. 58, 1913–1915 '.
  10. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  11. Mayr, Ernst; Greenway, James C. Jr, ред. (1960). Check-list of Birds of the World. Volume 9. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 168.
  12. Jønsson, K.A.; Bowie, R.C.K.; Nylander, J.A.A.; Christidis, L.; Norman, J.A.; Fjeldså, J. (2010). Biogeographical history of cuckoo-shrikes (Aves: Passeriformes): transoceanic colonization of Africa from Australo-Papua. Journal of Biogeography 37 (9): 1767–1781. doi:10.1111/j.1365-2699.2010.02328.x.
  13. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Bristlehead, butcherbirds, woodswallows, ioras, cuckooshrikes, Shriketit. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 20 жовтня 2021.
  14. K.A. Jønsson, R.C.K. Bowie, J.A.A. Nylander, L. Christidis, J.A. Norman & J. Fjeldsa. Biogeographical history of cuckoo-shrikes (Aves: Passeriformes): transoceanic colonization of Africa from Australo-Papua. „Journal of Biogeography”. 37 (9), ss. 1767–1781, 2010. doi:10.1111/j.1365-2699.2010.02328.x '.
  15. Coracina dobsoni у базі Avibase.
  16. P.C. Rasmussen & J.C. Anderton: Birds of South Asia: The Ripley Guide. Cz. 2. Waszyngton i Barcelona: Smithsonian Inst. and Lynx Edicions, 2005. ISBN 8487334679. '
  17. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 117. ISBN 978-1-4081-2501-4.

Джерела
  • B. Taylor: Family Campephagidae (Cuckoo-shrikes). W: J. del Hoyo, A. Elliott & D.A. Christie: Handbook of the Birds of the World. Cz. 10: Cuckoo-shrikes to Thrushes. Barcelona: Lynx Edicions, 2005, ss. 40-122. ISBN 84-87334-72-5. '
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.