Шимкент

Шимке́нт (каз. Шымкент) місто республіканського значення Казахстану, третє за чисельністю населення місто країни. Адміністративний центр та єдиний населений пункт Шимкентської міської адміністрації.

Місто Шимкент
каз. Шымкент
Герб
Основні дані
Країна  Казахстан
Область Шимкент
Адміністрація Шимкентська
Час заснування XII століття
Населення 1 038 152 осіб (2020)[1]

Шимкент
Місцева влада
Голова Кайрат Молдасєїтов
Координати 42°17′40″ пн. ш. 69°36′59″ сх. д.
Карта

Шимкент
 Шимкент у Вікісховищі

Населення — 603499 осіб (2009; 423902 в 1999).

Етимологія

Назва Шимкент походить від двох тюркських слів чим дерен, трава і кент місто.

Історія

Шимкент був заснований у XII столітті. Шимкент зростав як центр ринкової торгівлі між кочівниками і дехканами. Місто було знищено декілька разів: Чингісханом, військами південних ханств і нападами кочівників. Пізніше входило до складу Кокандського ханства, 1810 року стало частиною Бухарського емірату, 1864 року було приєднано до Російської імперії. 1914 року місто було перейменовано у Черняєв, а 1924 року перейменовано в Чимкент. Після здобуття незалежності Казахстаном 1993 року місто було перейменовано в Шимкент у рамках кампанії уряду застосування казахських назв населених пунктів.

Господарство

Шимкент — один з провідних промислових і економічних центрів Казахстану. У місті налічується понад 70 промислових підприємств кольорової металургії, машинобудування, хімічної, нафтопереробної та харчової промисловості.

За радянських часів найбільшим підприємством міста було ВО «Фосфор», що виробляло жовтий фосфор і триполіфосфат натрію. Нині нафтохімічна і фармацевтична промисловість представлена такими підприємствами як ТОВ «ПетроКазахстан Ойл Продактс» (колишній Чимкентський НПЗ — переробка нафти), АТ «INCOMTYRE» (колишній НВО «Чимкентшина» — виробництво шин), АТ «Хімфарм» (виробництво лікарських препаратів). Металургійна промисловість представлена АТ «Южполіметал» (колишній Чимкентський свинцевий завод — виробництво свинцю). Машинобудування представлене АТ «Карданвал» (виробництво карданних валів і хрестовин для автомобілів і тракторів), АТ «Южмаш» (виробництво ковальсько-пресових машин, запчастин та обладнання), ТОВ «Електроапарат» (виробництво силових вимикачів).

Підприємства легкої промисловості — «Восток» (виготовлення костюмів, пальт, курток з вовняних і напіввовняних тканин), «Адалія» (текстильне виробництво), «Еластик» (виробництво шкарпеток з високоякісної пряжі). Будівельні матеріали виробляють АТ «Шимкентцемент» (колишній Чимкентський цементний завод), «Курилис матеріали» (виробництво будівельної цегли) тощо. Також в місті працюють АТ «Шимкентмай» (колишній МЖК) і ТОВ «Кайнар» (переробка насіння бавовнику, соняшнику, сафлору, сої, виробництво харчового рафінованої олії), АТ «Шимкентпиво» (виробництво пива), АТ «Візит» (виробництво прохолодних напоїв), АТ «Шимкентсут» (виробництво молочної продукції) тощо.

Місто є великим залізничним вузлом на Туркестано-Сибірській магістралі, великий культурний та промисловий центр, його обслуговує міжнародний аеропорт Шимкент.

Адміністративний поділ

До серпня 2014 року місто поділялось на 3 міські райони, а з серпня був утворений новий — Каратауський[2]:

Район Площа,
км²
Населення,
осіб
Абайський 485,61 213015
Аль-Фарабійський 143,59 208262
Єнбекшинський 206,74 256052
Каратауський 334,07 209239

Примітки

Джерела

  • Аркуш карти K-42-68. Масштаб: 1 : 100 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.