Шинкарьов Олександр Федорович
Олександр Федорович Шинкарьов (1906, станція Синельникове, тепер місто Дніпропетровської області — ?) — український радянський діяч, керуючий справами РНК УРСР, міністр промисловості будівельних матеріалів УРСР. Депутат Верховної Ради УРСР 2—3-го скликань. Член Ревізійної Комісії КП(б)У в 1949—1952 роках.
| Шинкарьов Олександр Федорович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1906 Синельникове, Павлоградський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія |
| Громадянство |
 Росія,  СРСР |
| Військове звання | майор |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
       |
Життєпис
Народився в родині робітника-залізничника. Трудову діяльність розпочав у 1921 році робітником цегельно-керамічного заводу, на якому пропрацював до 1924 року. У 1922 році вступив до комсомолу.
З 1924 року — на комсомольській, радянській та господарській роботі районного, обласного і республіканського значення.
Освіта вища. Навчався в Харківському будівельному інституті, Московському заочному силікатному інституті.
У травні 1938 — червні 1940 року — керуючий справами Ради народних комісарів Української РСР. З 1941 року працював заступником народного комісара промисловості будівельних матеріалів УРСР.
З 1941 року — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. З 1942 року — на відповідальній роботі в Українському штабі партизанського руху.
12 квітня 1946 — 6 травня 1952 року — міністр промисловості будівельних матеріалів Української РСР.
Звання
Нагороди
- орден Леніна (23.01.1948)
- два ордени Вітчизняної війни 1-го ступеня (.05.1945, 6.04.1985)
- ордени
- медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1-го ст. (25.10.1944)
- медаль «За бойові заслуги» (6.11.1945)
- медаль «За оборону Сталінграда» (1942)
- медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- медалі
Джерела
- газета «Вінницька правда» (Вінниця) — 12 січня 1947 року.