Шихлінська Лейла Фаррух-кизи
Лейла Фаррух-кизи Шихлінська (азерб. Leyla Fәrrux qızı Şıxlinskaya, нар. 12 червня 1947, Москва) — азербайджанська і радянська актриса, балетмейстер-педагог, доктор мистецтвознавчих наук, народна артистка Азербайджану, член Спілки кінематографістів СРСР[1], засновниця приватної клініки Лейли Шихлінської в Баку.
Шихлінська Лейла Фаррух-кизи | ||||
---|---|---|---|---|
азерб. Leyla Şıxlinskaya | ||||
Народилася |
12 червня 1947 (74 роки) Москва, СРСР | |||
Громадянство | Азербайджан | |||
Діяльність | акторка, кіноакторка | |||
IMDb | nm0793430 | |||
Нагороди та премії | ||||
|
Життєпис
Лейла Фаррух кизи Шихлінська народилася 12 червня 1947 року[2] у Москві[3]. За національністю вона азербайджанка[3]. Авторка понад 100 наукових статей.
Знімалася в таких фільмах, як «Аршин мал алан» (1965, Гюльчохра), «День пройшов» (1971, Есмер), «Деде Горгуд» (1975, Бану-Чічек) тощо.
Першою роллю в кіно Лейли Шихлінської була роль Гюльчохра у фільмі «Аршин мал алан», знятого за мотивами однойменної оперети Узеїра Гаджибекова. У цей період Лейла Шихлінська навчалася в училищі і займалася балетом (за сценарієм, нова Гюльчохра повинна була вміти танцювати) і пройшла проби в сцені на балконі, де головна героїня мріє одружитися з коханим. Однак, партнер Лейли Шихлінської на пробах, Рашид Бейбутов (який грав головного героя у фільмі 1945 року) був незадоволений актрисою через її відносно високий зріст[3].
На роль Асмер, головної героїні фільму «День пройшов», спочатку була призначена актриса Шафіга Мамедова, але вона не пройшла проби на роль юної Асмер, яка навчалася в школі. Тоді Лейлі Шихлінській прийшла телеграма з пропозицією приїхати на проби головної героїні фільму «День пройшов»[3]. Однак, спочатку сценарист фільму Анар був незадоволений вибором нової актриси, але після виходу фільму змінив свою думку[3].
Лейла Шихлінська викладала в школі Большого театру відразу три дисципліни[3]. У період з 1990 по 1992 роки вона була балетмейстером трупи «Дягілєв-балет». З 1992 року Лейла Шихлінська була художнім керівником, організованого нею в Москві експериментального балетного творчого центру «Шейла»[2].
У 1987 році здобула ступінь кандидата мистецтвознавства. У 1993 році Лейлі Шихлінській було присвоєно звання Заслуженої артистки Азербайджану[2].
Особисте життя
Лейла Шихлінська була заміжня чотири рази. Найдовше, 19 років прожила з Андрієм Логіновим, з рештою — по чотири роки[4]. Має доньку Джейлу (грала доньку героїні Шихлінської у фільмі «Дачний сезон» 1985 року за мотивами твору Ельчіна Ефендієва) і молодшого сина Філіпа[3]. Джейла працює дитячим психологом у Дубаї, де відкрила «школу Монтессорі», Філіп також працює в Дубаї архітектором-дизайнером і ростить двох дітей[3].
Бізнес
Лейла Фаррух-кизи Шихлінська заснувала першу приватну багатопрофільну клініку в Баку.[5]
У 2017 році проти приватної медичної клініки Лейли Шихлінської в Баку було порушено кримінальну справу за статтею 213 (ухилення від податків) Кримінального кодексу Азербайджанської Республіки.[6] Шихлінська і співробітники клініки були притягнуті до слідства і звинувачені в ухиленні від сплати податків на суму понад двох мільйонів манатів.[7]
Фільмографія
- Сила протягу (1964)
- Аршин мал алан (1965)
- День пройшов (1971)
- Співає Муслім Магомаєв (1971)
- «Фламінго, рожевий птах» (1972)
- Берег спогадів (1972)
- Перша година життя (1973)
- Деде Коркут (1975)
- Червоне і чорне (1976)
- День народження Данте (1978)
- Дачний сезон (1985)
- Вікно суму (1986)
- Дівчина свідок (1990)
Примітки
- Таємниці Лейли Шихлінської розкрилися на шоу «5-й елемент»
- Şıxlinskaya Leyla Fәrrux qızı // uzeyirbook.musigi-dunya.az.
- Рубрика передачі «5-й елемент» з Лейлою Шихлінською в гостях
- Лейла Шихлинская: Я живу з чоловіком чотири роки. Це як олімпійський цикл або як вибори
- Лейла Шихлинская: «У нашій клініці ще жодній дитині не сказали „ні“!» — ФОТО
- Против Лейлы Шихлинской возбуждено уголовное дело - Minval.az. Minval.az (ru-RU). 1 листопада 2017. Процитовано 16 лютого 2018.
- AZE (1 листопада 2017). На Лейлу Шихлинскую и сотрудников ее клиники заведено уголовное дело. AZE.az (амер.). Процитовано 16 лютого 2018.