Шишлівці
Ши́шлівці - село в Ужгородському районі Закарпатської області на річці Уж.
село Шишлівці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район/міськрада | Ужгородський район |
Рада | Тарновецька сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA21100250100011603 |
Основні дані | |
Засноване | 1948 |
Населення | 339 |
Площа | 0,79 км² |
Поштовий індекс | 89420 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°34′25″ пн. ш. 22°12′16″ сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 89420, с.Тарнівці , вул. Горького, 107 А |
Карта | |
Шишлівці | |
Шишлівці | |
Мапа | |
Історія
В південно-західній частині Шишківців, за залізничним переїздом – поселення провінційно-римської культури.
Перша згадка про село відноситься до 1323 року. В ній говориться, що село належало землевласникам із Чічаровець (нині - Східна Словаччина). В письмових джерелах село відоме під назвами: "Syslocz", "Zysluch". Є підстави вважати, що назва села виникла в слов'янському мовному середовищі не пізніше ХІ - ХІІ ст. Згідно з джерелами XIV - XV ст., Шишлівці продовжували належати землевласникам із Чічаровець. Одна гілка з них до свого прізвища додавала прикладку "шишловецькі". В 1413 році власники Шишлівців продали село Лелеському монастирю, у власності якого воно перебувало ще в XVII ст.
У 1427 році Шишлівці були оподатковані від 9-ти порт. Тоді в селі нараховувалося 10 житлових будинків. В 1459 році тут мешкали уже 23 селянські родини. В другій половині XVII ст. кількість селянських господарств значно зменшилась. Оподаткуванню підлягало лише 6 господарств, які володіли 2-ма портами. Згідно з даними за 1599 рік, у селі нараховувалось 13 господарств. Тоді Шишлівці вважалися малим поселенням, в якому жили винятково залежні селяни. В 1715 році в селі налічувалося 9 господарств, серед яких 8 селянських і одне кріпацьке.
Джерела другої половини XVIII ст. вважають Шишлівці мадярським селом.
Церква Різдва пр. богородиці. 1872.
Парохія існує з XVIII ст. В 1940 р. в селі було 173 греко-католики, 139 римо-католиків і 5 реформатів.
Невелику муровану церкву зруйнували після зняття з реєстрації в 1964 р. Тоді розібрали башту, іконостас і все інше майно з храму винесли і спалили. Церква була перетворена на спортивний зал.
У 1991 р. люди почали ремонтувати наву, відбудували вежу і вкрили її конічним шатром. Інтер’єр побілили, а на малювання і новий іконостас поки що бракує коштів. У 1950 р. місцевий греко-католицький священик Георгій Чурґович (1905 – 1972) був засуджений на 25 років каторги.