Шкаторина

Шкато́рина (від нід. schoothorn — «кут вітрила»)[1] — елемент вітрила, його крайка, обшита для міцності ліктросом[2]. Залежно від форми, вітрило може мати від трьох до п'яти шкаторин.

Шкаторини гафельного вітрила: 1 — нижня, 2 — передня, 3 — задня, 4 — верхня

У прямих вітрил шкаторин чотири: верхня, нижня і дві бічні. У косих трикутних вітрил виділяють передню, задню і нижню шкаторини, у косих чотирикутних — передню, задню, верхню і нижню шкаторини. Передня шкаторина в кліверів і задня шкаторина інших трикутних вітрил може також називатися ко́сою[3]. Ще одне позначення передньої шкаторини трикутних вітрил — стояча, а задньої — шкотова[4]. Якщо нижня шкаторина косого вітрила не кріпиться до гіка, вона може також називатися «борідкою»[5].

Прямі, латинські і гафельні вітрила кріпляться до реї (гафеля) верхньою шкаториною. Нижньою шкаториною кріпляться до гіка бермудські вітрила і деякі гафельні (останні можуть мати і вільну нижню шкаторину).

Для підтягання бокових шкаторин прямих вітрил застосовують гордені[6], для підтягання задньої шкаторини гафельних вітрил — гітови. Для переміщення (занесення до носа) шкаторин вітрил при зміні курсу відносно вітру застосовують буліні.

Примітки
  1. Шкаторина // Этимологический словарь русского языка = Russisches etymologisches Wörterbuch / авт.-сост. М. Фасмер ; пер. с нем. и доп. чл.‑кор. АН СССР О. Н. Трубачёва, под ред. и с предисл. проф. Б. А. Ларина [т. I]. — Изд. 2-е, стер. — М. : Прогресс, 1986—1987. (рос.)
  2. Шкаторина // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  3. Шкаторина // Толковый Военно-морской Словарь. — EdwART, 2010. (рос.)
  4. Самойлов К. И. Шкаторина // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
  5. Самойлов К. И. Бородка // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)
  6. Петрушевский В. Ф.. Гордень // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.