Шляга Микола Іванович

Микола Іванович Шляга (1 травня 1935(19350501), село Передрейка Петриковського району, тепер Гомельської області, Білорусь 25 червня 2004, Москва, Росія) радянський військовий політпрацівник, начальник Головного політичного управління Радянської армії і Військово-Морського Флоту (Головного військово-політичного управління Збройних Сил СРСР), генерал-полковник (1990). Член ЦК КПРС (19901991).

Шляга Микола Іванович
Народився 1 травня 1935(1935-05-01)
село Передрейка Петриковського району, тепер Гомельської області, Білорусь
Помер 25 червня 2004(2004-06-25) (69 років)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Країна  СРСР
Національність білорус
Діяльність військовослужбовець
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС і Академія наук СРСР
Військове звання генерал-полковник
Партія КПРС
Нагороди

Життєпис

Народився в селянській родині.

З 1955 року служив у Радянській армії. У 1955—1958 роках — курсант 4-го Військового автомобільного училища в місті Калинковичі Гомельської області.

У 1958—1959 роках — командир взводу автомобільної школи мотострілецької дивізії в місті Бресті Білоруського військового округу.

Член КПРС з 1959 року.

У 1959—1969 роках — секретар комсомольської організації автошколи дивізії, комсомольський працівник батальйону, полку, дивізії, начальник відділення комсомольської роботи — помічник начальника політичного відділу 28-ї армії з комсомольської роботи. З 1960 до 1965 року служив у Західній групі радянських військ у Німецькій Демократичній Республіці, потім у Бресті, Гродно та Слонімі Білоруського військового округу.

У 1969—1976 роках — заступник командира мотострілецького полку з політичної частини, заступник начальника політичного відділу та начальник політичного відділу танкової дивізії Білоруського військового округу.

У 1972 році закінчив заочну Вищу партійну школу при ЦК КПРС.

У 1975 році закінчив заочно Військово-політичну академію імені Леніна.

У 1976—1983 роках — інструктор, заступник завідувача сектора відділу адміністративних органів ЦК КПРС (куратор Київського, Прикарпатського та Одеського військових округів).

У серпні 1983 — грудні 1985 року — 1-й заступник начальника Політичного управління Центральної групи військ.

У грудні 1985 — липні 1987 року — член Військової ради — начальник Політичного управління Центральної групи військ.

У липні 1987 — 1989 року — завідувач сектора сухопутних та ракетних військ стратегічного призначення відділу адміністративних органів ЦК КПРС. До грудня 1989 року — заступник завідувача підвідділу державно-правового відділу ЦК КПРС.

У грудні 1989 — липні 1990 року — 1-й заступник начальника Головного політичного управління Радянської армії і Військово-Морського Флоту.

У липні 1990 — 11 січня 1991 року — начальник Головного політичного управління Радянської армії і Військово-Морського Флоту — член колегії Міністерства оборони СРСР.

11 січня (2 лютого) — 29 серпня 1991 року — начальник Головного військово-політичного управління Збройних Сил СРСР — 1-й заступник міністра оборони СРСР.

З 6 листопада 1991 року — у відставці в Москві. Академік Міжнародної педагогічної академії, перший голова Національно-культурної автономії «Білоруси Москви».

У 1992 році організував акціонерне товариство з підготовки керівних кадрів з філією в Берліні та став його генеральним директором. Два роки працював заступником генерального директора Центру навчальних інформаційних технологій Росії.

З 1998 по 2003 рік — заступник генерального директора акціонерного товариства відкритого типу «Міжолімпінвест», потім — радник із зв'язків з федеральними органами та Міністерством оборони Російської Федерації у ВАТ «Корпорація Росзагальномаш».

Помер 25 червня 2004 року. Похований в Москві на Троєкуровському цвинтарі.

Військові звання

Нагороди

Примітки

    Джерела

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.