Шокальський Юлій Михайлович

Ю́лій Миха́йлович Шока́льський (*17 жовтня 1856, Санкт-Петербург, Російська імперія — †1940, Ленінград, РРФСР, СРСР) — російський і радянський вчений-географ, океанограф, картограф. Генерал-лейтенант (1912). Президент Географічного товариства СРСР (1917–1931 рр.).

Юлій Михайлович Шокальський
Юлій Шокальський
Юлій Шокальський
Народився 5 (17) жовтня 1856(1856-10-17)
Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Помер 26 березня 1940(1940-03-26) (83 роки)
Ленінград, РРФСР, СРСР[1]
Поховання
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльність мандрівник-дослідник, географ, картограф, гідрограф, викладач університету, військовослужбовець
Alma mater Військово-морська академія
Галузь океанографія, географія
Заклад Санкт-Петербурзький державний університет і Російське географічне товариство
Науковий керівник Тілло О. А.
Відомі учні Трьошніков Олексій Федорович і Саліщев Костянтин Олексійович
Членство Російська академія наук (1917-1925)d, Академія наук СРСР, Королівське географічне товариство і Леопольдина
Батько Q110575518?
Мати Q4219646?
Нагороди
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Кавалер ордена Почесного легіону
Герой Праці
Автограф

 Шокальський Юлій Михайлович у Вікісховищі

Життєпис

Народився в сім'ї юриста. Матір'ю Юлія Михайловича була Катерина Керн (в дівоцтві) — донька Анни Керн, якій Пушкін присвятив знаменитий вірш «Я помню чудное мгновенье…». Після закінчення 1873 року гімназії він вступив до морського училища, яке через п'ять років закінчив з Нахімовською премією за відмінні успіхи в навчанні.

1878 року Шокальський вступив до Морської академії.

Закінчивши 1880 року гідрографічний відділ Морської академії, Шокальський одержав призначення до Головного гідрографічного управління, а потім перейшов у Головну фізичну обсерваторію.

7 квітня 1882 року Юлія Михайловича обирають дійсним членом Російського географічного товариства.

З 1883 року Шокальський викладає в морському училищі.

Свою першу статтю Шокальський надрукував 1882 року в «Морском сборнике». 1883 року він написав передмову до першого тома наукової праці під назвою «Метеорологические наблюдения». Ці спостереження велися тоді на кораблях російського флоту.

Протягом 10 років Юлій Михайлович співробітничав з газетами «Правительственный вестник» і «Известия Географического общества», де повідомляв про всі новини географічної науки.

Влітку 1890 року Шокальського призначають керівником однієї з наукових експедицій, які мали своїм завданням досліджувати річку Тавду (притоку Тоболу) та її притоку Південну Сосьву з точки зору придатності їх для судноплавства.

Наприкінці 1890 року обійняв посаду завідувача Головної морської бібліотеки; на цій посаді він працював 17 років.

З 1894 року протягом дев'яти років Шокальський працює редактором щорічного наукового альманаху.

1895 року Шокальський їде делегатом на IV міжнародний географічний конгрес у Лондоні. На конгресі він прочитав доповідь про російські дослідження в Північному Льодовитому океані.

З 1901 по 1903 роки Шокальський досліджував Ладозьке озеро.

З 1907 року викладає фізичну географію в Педагогічному інституті і у Військово-морській академії. В академії він починає викладати океанографію.

Після революції Шокальському було доручено скласти плани робіт з морської метеорології та океанографії.

З 1923 року Шокальський організує докладні дослідження Чорного моря і створює в СРСР об'єднаний картографогеодезичний центр. Під його керівництвом в 1924 — 1927 роках на Чорному морі працювала науково-дослідна експедиція.

В 1935 — 1937 роках Юлій Михайлович готує до друку видання своєї праці «рос. Физическая океанография». У передмові до книги Шокальський впроваджує і обґрунтовує нове поняття «Світовий океан».

Юлію Михайловичу Шокальському належить ініціатива створення карти території СРСР в масштабі 1:1 000 000. Під його редакцією складено багато карт «рос. Атлас командира Красной Армии».

Ім'ям Шокальського названо дванадцять географічних об'єктів.

Джерела

Примітки

  1. Шокальский Юлий Михайлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.