Шпак Тетяна Іванівна

Народилась Тетяна Шпак в селі Бубнівка, що на Гайсинщині Вінницької області. Рано помер батько. Багато часу проводила з дідом Іваном Дворщенко, який мав звання повного Георгіївського кавалера, мав чотири Георгіївських хрести[2]. Дід навчив рибалити, що переросло у подальше хобі.

Трудову діяльність розпочала фельдшером на Кіровоградщині після закінчення медичного училища. З часом повернулась у рідне село, де працювала в медпункті[1].

У 23 роки захопилась керамікою. З 1969 року працювала в гончарному цеху, де навчалась гончарному ремеслу у відомої заслуженої майстрині Фросини Іванівни Міщенко. Зачарував Тетяну Шпак саме бубнівський розпис.

Творчість Тетяни Шпак - Миски, тарелі, глечики, куманці[3]. Майстриня дотримується славних традицій бубнівської школи, але водночас виробила свій стиль, що відрізняє її роботи від виробів інших гончарів.

У 1988 році разом із Фросиною Міщенко та Валентиною Живко була запрошена до участі у Всеукраїнському семінарі з питань народного мистецтва, що відбувався у Седневі Чернігівської області.

З 1988-го року директорка музею-садиби братів Герасименків у селі Новоселівка.

Тетяна Шпак керує школою художньої кераміки в селі Бубнівка, в якій займаються діти місцевої середньої школи. Навчає виготовляти гончарні вироби з орнаментом бубнівських гончарів[4].

Живе та працює в селі Бубнівка.

Бубнівська кераміка

Села Бубнівка і Новоселівка є відомими осередками гончарства. У 1988 році у селі Новоселівка з нагоди 100-річчя від дня народження Якима Герасименка був відкритий Музей гончарства імені братів Герасименків, який очолила Тетяна Іванівна Шпак. У експозиції музею-садиби зібрані роботи новоселівських гончарів кінця XIX століття, вироби сучасних бубнівських гончарів, а також учасників Всеукраїнських і обласних семінарів-практикумів з народного гончарства «Бубнівська кераміка», які проводяться в Новоселівці[5].

Музей гончарства визнано переможцем конкурсу «Сім чудес Вінниччини» в номінації «Перлини Поділля». На базі музею гончарства також проводять творчі Всеукраїнські симпозіуми-практикуми з народного гончарства[6].

У травні 2018 року традицію орнаментального розпису бубнівської кераміки було включено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України[7].

Тетяною Іванівною створено кілька тисяч виробів. Її роботи знаходяться у музеї-садибі братів Герасименків, у Вінницькому краєзнавчому музеї, у Художньому музеї в Києві, у музеї в Опішні, а також у Національній Спілці майстрів народного мистецтва, у Санкт-Петербурзі, приватних колекціях в Німеччині, Туреччині, Чехії, Молдові, Канаді, Словаччині, Туреччині та Китаї[8][9].

Неодноразово вироби майстрині експонувалися в Вінницькому обласному центрі народної творчості, на виставках у містах: Тульчині, Тростянці, Немирові, Косові Івано-Франківської області, Чигирині Черкаської області.

Вироби Тетяни Шпак майстрині зачаровують своєю простотою, довершеністю та оригінальністю. Бубнівському розпису притаманні білий, зелений та чорний колір, які використовує майстриня розмальовуючи вироби рослинним і геометричним розписом.

У 2003 році Тетяна Шпак стала лауреатом І премії Всеукраїнського конкурсу — огляду музеїв мистецтва та стипендіатом міжнародного фонду «Україна-3000»[7].

Як майстриня з художньої кераміки Тетяна Іванівна має понад 180 грамот та дипломів[2].

Фото на сайті Вінницького обласного центру народної творчості

• Біографія Шпак Тетяни Іванівни на Вінницький обласний центр народної творчості
• Гайсинська централізована бібліотечна система (ЦБС) /Таланти Гайсинщини (29.03.2021)