Шпилевський Павло Михайлович

Шпилевський Павло Михайлович (31 жовтня [12 листопада] 1823, с. Шипіловичі, Мінська губернія — 17 [29] жовтня 1861, Санкт-Петербург) — письменник-етнограф, публіцист, літературний і театральний критик, популяризатор народної культурної спадщини білорусів. Кандидат богослов'я (1847).

Шпилевський Павло Михайлович
Народився	31 жовтня (12 листопада) 1823 Shypilavichyd, Бобруйський повітd, Мінська губернія, Російська імперія
Помер	17 (29) жовтня 1861 (37 років) Санкт-Петербург, Російська імперія
Країна	Російська імперія
Діяльність	краєзнавець, театральний критик, журналіст, перекладач, фольклорист, етнограф, письменник
Alma mater	Мінська духовна семінарія і Санкт-Петербурзька духовна академія
Мова творів	російська
Жанр	Скетч

У 1837—1843 роках навчався в Мінській духовній семінарії в Слуцьку, в 1843—1847 роках — в Петербурзькій духовній академії. Академію закінчив зі званням кандидата богослов'я, був призначений викладачем словесності в Варшавське повітове духовне училище. Через п'ять років переїхав до Санкт-Петербургу. З грудня 1853 року працював в Головному педагогічному інституті, а з квітня 1855 року — вчителем в школі при експедиції підготовки державних паперів.

У 1846 році під псевдонімом П. Древлянський були видані статті по білоруській міфології в «Журналі Міністерства Народної Освіти». У 1850 році вийшла історична праця «Опис посольства Льва Сапеги в Московію». У 1853 році в журналі «Москвитянин» було надруковане «Дослідження про вовкулаків на підставі білоруських повір'їв», в журналі «Пантеон» — «Білорусія в характеристичних описах і фантастичних казках», в «Современнике» — «Подорож по Поліссю і Білоруському краю» — робота, яка отримала найбільшу популярність і написана чудовим літературним стилем. У тому ж 1853 світ побачила монографія «Білоруські прислів'я», в 1857 році — «Археологічні знахідки» і «Дожинки, білоруський звичай. Сценічна вистава». У 1858 році в журналі «Ілюстрація» було видано 6 «західноруських нарисів».