Штефан Андрей
Штефан Андрей (рум. Ştefan Andrei; * 29 березня 1931, Подарі, Румунія — †31 серпня 2014 Снагов, Румунія) — румунський державний і політичний діяч, дипломат.
Штефан Андрей рум. Ştefan Andrei | |||
| |||
---|---|---|---|
23 березня 1978 — 8 листопада 1985 | |||
Попередник: | Джордже Маковеску | ||
Наступник: | Іліе Ведува | ||
Народження: |
29 березня 1931[1] Подарі, Долж, Румунія | ||
Смерть: |
31 серпня 2014[1] (83 роки) Снагов, Ілфов, Румунія | ||
Країна: | Румунія | ||
Партія: | Румунська комуністична партія | ||
Шлюб: | Віолета Андрей[2] | ||
Нагороди: |
Біографія
Народився в дуже бідній сім'ї в Олтенії, звідки був родом і Ніколае Чаушеску. У дитинстві він пас овець, але зумів незважаючи на бідність здобути освіту. У 1954 закінчив гідромеліоративний факультет Політехнічного інституту Бухареста. Член Румунської робітничої партії з 1957.
- 1951 — Редактор міжнародного відділу газети «Іскра молоді»;
- 1954-1960 — Лаборант НДІ нафтогазової промисловості;
- 1961-1965 — Заступник голови Ради співробітництва із зарубіжними країнами.
З 1965 займав посади в апараті ЦК Румунської компартії, був спочатку заступником завідувача, потім завідувачем відділом міжнародних зв'язків ЦК РКП. У 1969-1972 кандидат в члени ЦК РКП. З 1972 — член ЦК РКП і секретар ЦК РКП. З 1974 — кандидат в члени Політвиконкому ЦК РКП і член його Постійного бюро.
З 1975 — депутат Великих національних зборів. З 1978 по 1985 займав посаду міністра закордонних справ Румунії. Як міністр, спробував зменшити залежність Румунії від Радянського Союзу, розвиваючи відносини з країнами АСЕАН: Індонезією, Малайзією, Сінгапуром і Таїландом, також збільшуючи торгівлю і економічний обмін з африканськими країнами: Гвінеєю, Габоном, Анголою, Замбією, Мозамбіком, Бурунді, Суданом і Заїром. З поста міністра був звільнений під впливом першої леді Елени Чаушеску. На його місце був призначений протеже Елени Іліє Ведува.
- 1985-1987 — Голова Центральної ради з контролю в сфері економіки і соціальної політики,
- 1987-1989 — Заступник прем'єр-міністра Соціалістичної Республіки Румунія.
Член ЦК РКП (1972-1989), член Політвиконкому ЦК РКП (1974-1989). Депутат Великих Національних зборів СРР (1975-1989).
Після румунської революції 1989 був заарештований і засуджений військовим судом до двох років і десяти місяців тюремного ув'язнення за підтримку кривавого розгону антиурядових виступів в 1989.
Був одружений з актрисою Віолетою Андрей.
Нагороди та звання
Був нагороджений орденами:
- Праці 3-го ступеня (1962);
- Зірки Соціалістичної Республіки Румунія 3-го ступеня (1971) і 4-го ступенів (1966);
- «23 серпня» 1-го ступеня (1981).
Примітки
Джерела
- Дипломатический словарь / под ред. А. А. Громыко, А. Г. Ковалева, П. П. Севостьянова, С. Л. Тихвинского, в 3-х томах. — М.: Наука, 1985—1986. — Т. 1, с. 80.