Штефан Шрек

Народився 21 серпня 1986 року в місті Швайнфурт в родині німця і філіппінки[3]. Вихованець юнацької команди футбольного клубу «Швайнфурт», а 2001 року потрапив в академію «Гройтер».

У дорослому футболі дебютував 2004 року виступами за команду клубу «Гройтер», в якій провів вісім сезонів, взявши участь у 183 матчах Другої Бундесліги. Більшість часу, проведеного у складі «Гройтера», був основним гравцем команди. У сезоні 2011/12, у свій останній сезон у клубі, він допоміг команді зайняти перше місце і завоювати просування до Бундесліги.

2012 року перейшов у «Гоффенгайм 1899»[4], де 1 вересня 2012 року дебютував в Бундеслізі у грі проти «Айнтрахта» (0:4)[5]. Втім так і не закріпившись у основній команді, на наступний сезон перейшов у інший клуб вищого дивізіону «Айнтрахт»[6], де також не закріпився і 2014 року повернувся в рідний «Гройтер»[7], провівши ще півтора року у Другій Бундеслізі.

13 січня 2016 року перейшов на правах оренди в філіппінський клуб «Серес-Негрос»[8][9], який згодом підписав з гравцем повноцінний контракт[10]. З клубом став чемпіоном країни у 2017 та 2018 роках. Станом на 16 січня 2019 року відіграв за команду з Баколода 31 матч в національному чемпіонаті.

2004 року дебютував у складі юнацької збірної Німеччини і став півфіналістом юнацького чемпіонату Європи 2005 року в Північній Ірландії. Всього взяв участь у 14 іграх на юнацькому рівні, відзначившись одним забитим голом.

2007 року залучався до складу молодіжної збірної Німеччини. На молодіжному рівні зіграв у 2 офіційних матчах.

На початку жовтня 2008 року був викликаний до складу національної збірної Філіппін на матчі відбору до чемпіонату Південно-Східної Азії[11]. Тим не менше за тогочасними законами ФІФА змінити футбольне громадянство можна до досягнення 21 року, тому зіграти за нову збірну Штефан не зміг[12]. Втім на початку червня 2009 року вікове обмеження було зняте і у липні 2010 року Шрек оголосив про свій намір виступати за збірну Філіппін в кваліфікації до чемпіонату 2010 року проти Лаосу[13], але в кінцевому рахунку залишився поза командою, оскільки його документи не були підготовлені вчасно[14].

Тільки в березні 2011 року він відправився на Філіппіни, щоб завершити роботу над документами і був готовий грати за збірну в кваліфікації до наступного чемпіонату світу 2014 року[15]. Нарешті дебютував за команду в першому матчі першого раунду відбору, 29 червня 2011 року проти Шрі-Ланки (1:1)[16].

У 2014 році став з командою фіналістом Кубка виклику АФК[17], але вже 4 серпня того ж року, Шрек оголосив, що він подав у відставку зі збірної, щоб «переслідувати нові виклики»[18]. Згодом він сказав, що він подав у відставку як протест проти тренера Томаса Дулі і фактично давав ультиматум, сказавши, що більше не буде грати за країну, поки Дулі залишатиметься тренером[19]. Шрек продовжував критикувати керівництво команди, стверджуючи, що у Філіппінській футбольній федерації існують внутрішні проблеми, і назвав команду «птахофермою». Суперечка була остаточно врегульована лише 10 березня 2015 року, коли Шрек вибачився перед Дулі і повернувся до збірної[20]. Це пізніше було підтверджено гравцем на його офіційній сторінці у Facebook[21].

12 листопада 2015 року він зіграв свою першу гру за команду у статусі капітана команди в грі проти Ємену.

У складі збірної був учасником кубка Азії з футболу 2019 року в ОАЕ. На цьому турнірі філіппінці програли всі три матчі у групі, а Шрек став автором єдиного голу своєї команди на турнірі, забивши в грі проти Киргизстану (1:3).