Шубравський Василь Єфремович

Народився 11 березня 1920 року в селі Слободі-Яришівській (тепер Могилів-Подільський район Вінницької області, Україна). 1941 року закінчив Одеський педагогічний інститут[1]. Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений двома орденами Червоної Зірки (27 квітня 1943; 10 січня 1945), двома орденами Вітчизняної війни ІІ ступеня (19 червня 1945; 6 квітня 1985), медаллю «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945)[2].

З 1950 року навчався в аспірантурі Інституту літератури імені Тараса Шевченка АН УРСР, а після закінчення навчання залишився працювати в ньому. Помер у Києві 1 грудня 1992 року[1].

Досліджував життя і творчість Тараса Шевченка. Автор праць з історії української літератури XIX століття. Серед робіт:

• монографія «Драматургія Шевченка» (Київ, 1957, 1961);

книги

• «Шевченко і літератури народів СРСР» (Київ, 1964);
• «Від Котляревського до Шевченка» (1976);

статті

• «Народність Шевченка» (1960);
• «Відзиви на перші видання творів Шевченка» (1962);
• «У боротьбі за Шевченка» (1966);
• «Про п'ятдесятирічний досвід вивчення Шевченкової спадщини» (1967);
• «Про здобутки радянського шевченкознавства» (1969);
• «Народність Шевченка в оцінці російських революційних демократів» (1969);
• «Марксистська дожовтнева критика про народність Шевченка» (1972).

Співавтор книжок:

• «Т. Г. Шевченко. Біографія» (Київ, 1964);
• «Шевченкознавство. Підсумки й проблеми» (Київ, 1975).

Брав участь у підготовці шеститомного «Повного зібрання творів» Шевченка (томи 1, 3. Київ, 1963)[1].

• Шубравський Василь Єфремович // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 996-997.