Шулімова Олександра Андріївна

Народилася в 1923 році в місті Гайсин Подільської губернії Української РСР (нині Вінницької області)[1].

З 1938 року проходила навчання в школі фабрично-заводського учнівства, після закінчення працювала на трикотажній фабриці[1]. .

У 1948 році переїхала на місце проживання до Туркменської РСР, де розпочала свою трудову діяльність на Красноводському нафтопереробному заводі імені Сталіна (нині найбільше нафтопереробне підприємство Туркменії). Спочатку працювала помічником оператора, а потім самостійно працювала оператором. У 1958 році призначена старшим оператором технологічних установок[1]. .

«На відзначення 50-річчя Міжнародного жіночого дня, за видатні досягнення у праці і особливо плідну громадську діяльність» указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 березня 1960 року Олександрі Андріївні Шулімовій було присвоєно звання Герой Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і медалі «Серп і Молот».

Продовжувала і далі працювати на нафтопереробному заводі до виходу на заслужений відпочинок[1].

Представляла галузь і свій район як депутатка Верховної Ради СРСР 7-го і 8-го скликань. Була кандидатом у члени Центрального комітету компартії Туркменської РСР. З 1962 року член КПРС[1].

Після виходу на пенсію повернулася до України і проживала в місті Києві. Померла 5 червня 2004 року.

За трудові успіхи була удостоєна:

• золота зірка «Серп і Молот» (07.03.1960);
• орден Леніна (07.03.1960);
• інші медалі.
• Заслужений працівник нафтохімічної промисловості Туркменської РСР.

• Депутаты Верховного Совета СССР. Восьмой созыв. — Москва, 1971.

• Шулімова Олександра Андріївна. // Сайт «Герои страны» (рос.).