Шуригін Павло Іванович

Підлітком працював чорноробом на сірниковій фабриці в Яранську.

У 1919—1923 роках служив у Червоній армії, воював проти військ Колчака та Денікіна, брав участь у боях за взяття Єкатеринбурга, Омська, Красноярська, Іркутська, в штурмі Перекопа.

У 1923—1925 роках — член виконавчого комітету волосної ради, голова волосної земельної комісії в Яранському повіті.

У 1925—1930 роках — суддя сільської дільниці в Яранському повіті, народний суддя Яранська, уповноважений Вятського губернського суду по Яранському повіті, член Вятського окружного суду.

Член ВКП(б) з 1926 року.

До 1930 року навчався заочно в Московському інституті радянського права.

У 1930—1933 роках — голова виконавчого комітету Семеновської районної ради Нижньогородського краю.

У 1933—1939 роках — голова Нижньогородського (Горьковського) крайового (обласного) ліспромгоспу.

У 1939—1941 роках — начальник Управління Народного комісаріату юстиції СРСР по Горьковській області.

У 1941—1942 роках — голова Військового трибуналу Горьковської області.

У 1942—1945 роках — заступник голови виконавчого комітету Горьковської обласної ради депутатів трудящих з промисловості, 1-й заступник голови виконавчого комітету Горьковської обласної ради депутатів трудящих.

У серпні 1945 — жовтні 1947 року — голова виконавчого комітету Калузької обласної ради депутатів трудящих.

3 жовтня 1947 — 3 березня 1953 року — голова виконавчого комітету Мурманської обласної ради депутатів трудящих.

Подальша доля невідома.

• орден Трудового Червоного Прапора (1943)
• медаль «За оборону Москви»
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медалі

• Шурыгин Павел Иванович (рос.)